Попередження: рецензія містить спойлери
Двогодинна нудятина про дев'ятиденне ЗНО для душ, які прагнуть отримати тіло. Це тільки індуїсти, намагаючись уникнути сумної долі стати після смерті баобабом, хибно вважають, що іспити і заліки здаються у земному житті. Бразільський режисер Едсон Ода думає, що якраз земне життя є головним призом для одного з десяти кандидатів-душ. Невідомо, звідки прибуває така колосальна кількість безтілесних душ, якщо 90% цих мігрантів доводиться тупо знищувати через брак підходящих тіл серед семимільярдного населення планети, де щохвилини народжується півтори сотні немовлят.
Проводить тестування і одноосібно приймає остаточне рішення похмурий темношкірий здоровань Вілл, що у попередньому (земному) житті, як згодом з'ясовується, був актором. Очевидно, що поганим актором, бо нового тіла він не заслужив, але зате отримав відповідальну роботу по відбору найдостойніших. Хто йому давав рекомендацію на цю посаду, у фільмі замовчується, але видно, що сумніви у начальства були, бо для підстраховки до Вілла приставлений жовтошкірий напарник Кіо, який не має права втручатись, але зобов'язаний доповідати нагору про помилки Вілла. Зрештою, Вілл таки допустив грубу помилку, чого і слід було очікувати при такому недбалому формуванні тестів низькокваліфікованим персоналом.
Що ж, тепер мені ясно, чому ми тут, на Землі, ніяк не виберемо собі достойного кандидата з тої купи непотребу, що нам сюди згори звалюють. Пічалько...