20 грудня 1989 року, останні дні режиму Чаушеску. Армія жорстоко придушує повстання в Тімішоарі, проте цю інформацію намагаються приховати. Шестеро випадкових людей опиняються в епіцентрі, навіть не усвідомлюючи цього. Телережисер шукає спосіб врятувати своє новорічне шоу після того, як головна акторка покидає знімальний майданчик. Він обирає театральну актрису, яка ніяк не може додзвонитися до свого колишнього в Тімішоарі. Тим часом син режисера планує втекти до Юґославії, перепливши Дунай. За ним стежить офіцер таємної поліції «Секурітате», який намагається перевезти свою матір з будинку, що мають знести, до нової квартири, яку вона терпіти не може. Переїздом займається робітник фабрики — він панікує, дізнавшися, що його син пише листа Святому Миколаю, в якому розповідає, що батько бажає смерті Чаушеску. Життя героїв, що перебувають під постійним невидимим наглядом «Секурітате», переплітаються в трагікомедії, кульмінацією якої стає неочікуваний вибух петарди, яка призводить до революції.
«Свистуни» («The Whistlers») – кримінальна комедія румунського режисера Корнеліу Порумбою, що розповідає про поліцейського з Бухаресту, який грає по обидва боки закону. Разом із прекрасною Ґільдою він береться за грандіозну аферу. На шляху до мети вони зіткнуться з корупцією, зрадою й обманом. Але спершу треба вирушити на Канарські острови, щоб вивчити секретну мову свистунів.
По однойменному роману Оноре де Бальзака. Автор приводить нас у пансіон на вулиці Нев-Сент-Женев’єв, де знаходять прихисток ті, які починають свій шлях у столиці Франції. Це нащадки небагатих сімей, і ті, які доживають свого віку. Сироти і студенти, дрібні чиновники і крамарі. Серед них – батько Ґоріо, в минулому багатий торговець борошном. Весь його статок пішов на те, щоби дати хороше виховання своїм двом дочкам. Обидві вони добре влаштували своє життя. Одна вийшла заміж за аристократа, інша ж – за банкіра. Сплачуючи їхні борги, а також борги їхніх коханців, Ґоріо потроху втрачає залишки свого багатства, аж поки не опиняється на самому дні злиднів. Але всі жертви батьківської любові були даремні, доньки соромляться свого батька і його становища, виною якого і є їхній добробут.
За брежнєвської доби Андрій Філіпов був одним з найвідоміших диригентів СРСР та керував славнозвісним оркестром Великого театру. Але після того, як він не схотів звільняти з роботи музикантів, через їх єврейське походження, його самого було звільнено у самий розквіт слави. Тридцять років потому він все ще працює в Великому, але тепер він...прибиральник! Одного вечора Андрій допізна прибирав у кабінеті директора театру та випадково натрапив на лист, в якому йшлося про запрошення оркестру Великого театру на гастролі до Парижу. Раптом, Андрієві спала на думку геніальна ідея: а чом би не об’єднати старих друзів-музик, що перебиваються з хліба на воду, та не майнути у Париж, видавши себе за оркестр Великого? Нарешті, з’явилася довгоочікувана можливість взяти реванш за роки мовчання.
1913 рік, Будапешт, серце Європи. Молода сповнена рішучості Ірис Лейтер приїжджає в столицю Угорщини. Там вона намагається влаштуватися на роботу модисткою в легендарну капелюшну крамницю, яка колись належала її покійним батькам. Новий власник виганяє колишню спадкоємицю, що стала жертвою жорстоких інтриг. Ірис відмовляється залишити місто й починає власне розслідування таємниць минулого на темних вулицях Будапешта напередодні Першої світової війни.
Знайомтеся – це брати Сістерс: Елай і Чарлі. Вони заробляють на життя тим, що вбивають людей. Такі собі ассасіни 50-их років ХІХ століття в Орегоні. Ті часи у США ознаменувалися золотою лихоманкою та постійними вбивствами наліво та направо. Закон тоді був дуже примарним поняттям. Брати Сістерс ніколи не розраховують на свій розум – їхнім головним плюсом є нескінченна удача.
Фільм складається з низки епізодів, у яких засобами ігрового кіно відтворені справжні історії, що трапилися на окупованих територіях сходу України. Кілька героїв пов'язують епізоди між собою і передають одне одному, немов естафетну паличку, увагу глядачів.