| Країни: | Гонконг |
|---|---|
| Жанр: | кримінальний драма |
| Мова оригіналу: | кантонська |
| Прем'єра в світі: | 23 квітня 1981 |
| Режисер: | Енн Хуі |
В’єтнамський біженець прагне почати нове життя, але його шлях сповнений небезпек і втрат. Подорожуючи через різні країни, він зустрічає кохання та стикається з жорстокою реальністю таборів біженців. Зникаючі люди та змови змушують його боротися за виживання. Це історія про надію, любов і боротьбу за свободу.
Код для перегляду рейтингу кінобази Виробничі компанії:
Режисер: Енн Хуі
Сценарист: Альфред Чун
Композитор: Мен Йі Лам
Оператори: Bill Wong
Ву В'єт — біженець китайського походження з В'єтнаму. Він є одним із багатьох біженців, які втікають з В'єтнаму на човнах до Гонконгу. Перебуваючи в таборі для біженців, він розуміє, що багатьох біженців вбивають. Він вирішує якомога швидше покинути Гонконг, роздобувши підроблений паспорт. Він знайомиться з прекрасною жінкою, Шум Чін, яка також мріє поїхати до Сполучених Штатів. Під час пересадки в Манілі все йде не запланом.
Фільм знімався у період, коли тема «човнових людей» (в'єтнамських біженців) у 1970-х–1980-х була гострою соціальною проблемою Гонконгу.
В'єтнамські «люди з човнів» (в'єтн. Thuyền nhân Việt Nam) — це біженці, які втекли з В'єтнаму морем після падіння Сайгона в 1975 році, що ознаменувало кінець В'єтнамської війни. Ця міграційна та гуманітарна криза досягла свого піку наприкінці 1970-х — на початку 1980-х років, а потім тривала аж до 1990-х. У період з 1975 по 1995 рік майже 800 000 «людей з човнів» благополучно дісталися ... інших країн, тоді як багато інших загинули в морі через піратство, переповненість човнів та шторми. Політичні репресії та табори перевиховання, організовані комуністичним урядом В’єтнаму, економічні труднощі та конфлікти, такі як Третя індокитайська війна, сприяли розширенню індокитайської кризи біженців.
Енн Хуей прагнула відійти від голлівудських кліше, де герої завжди знаходять порятунок, щоб показати, що для багатьох людей у світі того часу «порятунок» був лише початком нового етапу страждань, а поняття «щастя» було майже недосяжним. Фільм підкреслює, що шлях біженців з південно-східної Азії – це постійний біль, втрати та невизначеність. Ву В'єт не просто шукає кращого життя, він намагається вижити в хаотичному світі, де людське життя не має цінності.
Критики часто розглядають долю Ву В'єта як метафору самого Гонконгу того часу. Місто, яке саме перебувало в стані політичної невизначеності (очікування передачі суверенітету від Британії до Китаю), відчувало себе «втраченим» та беззахисним перед обличчям великих сил. Трагедія Ву В'єта — це відображення страху перед майбутнім, де неможливо знайти справжній дім, а спроби побудувати власне щастя часто недосяжні.
Увійдіть, будь ласка, щоб написати рецензію
Увійдіть, будь ласка, щоб коментувати
The Story of Woo Viet
