Дрібний веселий злодюжка Філіп Ґастон тікає з аквільської в'язниці у такий неймовірний спосіб, що навіть важко повірити. Та зайшовши до корчми у невеликому селищі він потрапляє в засідку, влаштовану переслідувачами. І вже був би він знову у в'язниці, якби його не врятував лицар на ім'я Наваро, що мандрував до Аквіли на чорному коні з яструбом. То не простий лицар, і не простий яструб, адже вночі той лицар стає чорним вовком, а яструб перетворюється на прекрасну жінку. Вони кохають одне одного до безтями, та єпископ Аквільський наклав на них закляття, що тепер ті змушені бути завжди разом, та в одночас завжди нарізно.
Денніс - вродливий і занурений у книги студент коледжу. Його брат Білл - грубий ловелас і злодій. Разом вони шукають свого батька, зіштовхуються з очікуваннями один від одного, від самих себе і від свого ставлення до жінок.
Сімейна пара американців - Порт Морсбі і його дружина Кіт подорожують по просторах Північної Африки. Після десяти років шлюбу кожний з них сподівається, що ця подорож відродить їхні відносини. У Марокко до дружин приєднується попутник - Джордж Таннер, він зачарований цими людьми, але особливо його приваблює Кіт. Через деякий час Порт, запідозривши дружину в зраді, докладає всіх зусиль, щоб позбутися від Джорджа.
Молода пара з Англії приїжджає до Венеції. Вони - не чоловік і дружина. Вони просто закохані. Мати двох маленьких дітей Мері та її молодший обранець Колін. Напевно вони б одружилися повернувшись додому і жили б довго і щасливо. Однак у Венеції їм зустрілася ще одна пара. Подружня пара. Роберт і Керолайн. Дуже дивна пара з такими ж дивними намірами...
Одного разу Сальваторе Ді Віта, відомий режисер, повернувшись додому пізно вночі, дізнається від своєї подруги, що дзвонила його мама і просила сказати йому, що помер Альфредо. Почувши ці слова, Сальваторе так і не зміг заснути, своїми думками він поринув у своє повоєнне дитинство і юність…
Навесні 1968 року, коли Париж захлеснула студентська революція, в далекій провінції померла мадам Вьезак. Її син Еміль, або по-домашньому Мілу, збирає близьких родичів, щоб проводити мати в останній путь. Її смерть стає не тільки приводом для сімейних розборок за спадок, а й з’ясуванням відносин між родичами і навіть причетності до подій, що відбуваються в Парижі…
Оскароносна Тільда Свінтон в екранізації сатиричного роману Вірджинії Вулф. 17 століття, Лондон. Орландо – молодий і красивий аристократ, який привертає увагу королеви Єлизавети I. Коли її величність наказує юнаку не дорослішати й не старіти, Орландо підкоряється. Дивним чином йому вдається упродовж століть лишатися рум'яним красенем, пізнаючи сенс смерті, кохання, поезії, політики та суспільства. Аж раптом одного дня Орландо прокидається жінкою.
Венеція, 1939 рік. У маслянистій воді каналів відображаються портрети Муссоліні. Літній професор-мистецтвознавець Ніно любить свою молоду дружину Терезу, але лікарі заборонили йому займатися сексом. Тереза мріє про молодого Ласло, але не готова зізнатися чоловікові. Ніно вишукує способи доставити дружині задоволення і записує свої думки в щоденник, залишаючи ключ на видному місці. Дружина приймає його гру і відповідає тим же. Їх дочка Ліза, наречена Ласло, читає обидва щоденника.
Вісім італійських солдатів - на грецькому острові в Егейському архіпелазі. Десь гримить друга світова війна, а тут спека, прозоре синє море, приголомшливої краси дівчата - і майже нікого з місцевих чоловіків. Ось уже складено графік відвідування місцевої повії, ось уже за купанням голяка йдуть заняття любов'ю, ось уже життя перестало здаватися однією суцільною казармою. І коли набридає футбол на морському березі, завжди можна покурити травичку, привезену заїжджим турком, і поставити на голосування питання, чи залишатися в цьому земному раю або відправитися туди, на фронт, в гущу бойових дій. Життя йде своєю чергою, і поки одні думають про своїх італійських коханих, інші знаходять собі дружин на цьому маленькому грецькому острові...
Російський письменник Андрій Горчаков приїжджає до Італії у пошуках біографічних слідів кріпосного музиканта Павла Сосновського, що колись відвідав ці місця. Пошуки прикмет еміграційних днів життя музиканта — це і є те, що пов'язує Горчакова з перекладачкою Юдженією, що безпорадно намагається зрозуміти причину туги російського друга за допомогою тому віршів Арсенія Тарковського. Незабаром Горчаков починає усвідомлювати, що історія музиканта — це частково і його власна історія: у Італії він відчуває себе чужим, але і повернутися додому вже не може. Героя опановує обтяжливе заціпеніння, туга по батьківщині переходить в хворобу...
Телерепортер знаходить в таборі біженців зниклого грецького політика. Повернувшись до Афін, журналіст просить його дружину поїхати з ним в цей табір, щоб відпали всі сумніви...
Валентина виросла, їй виповнився двадцять один рік і вона зараз підробляє вчителькою і готується до важливих іспитів в університет. В цей час вона зустрічає Неда, музиканта, який сподівається коли-небудь стати композитором.
Не дивлячись на те, що вони обидва працюють в різний час і насилу знаходять час для зустрічей, між ними виникає палкий зв'язок. І на іспиті в Сорбонні Валентина аналізує свої відносини з Недом при розгляді сухої дисертації по мольєрівському «Мізантропу».
У фільмі розповідається про те, що двоє італійських танцюристів Амелія Бонетті і Піппо Боттічелло, які у молодості танцювали у стилі Джинджер Роджерс і Фреда Астера, через 30 років вирішили знову зустрітися і вийти на сцену. Як виявилося, за той час, протягом якого вони не були разом, їхнє життя дуже змінилося.
Кінорежисер Ніколо Фарана щойно розстався із дружиною. Його відвідує ідея нового фільму, у якому з різних сторін буде аналізуватися жіноча природа і її відносини зі світом. Режисер пускається на пошуки жінки, що змогла б зіграти головну роль не тільки в його фільмі, але й у всьому житті. Мучення людини, що прагне знайти себе в інших, символізують розлад у душах сучасників, їхню взаємну відчуженість.
