Здавалось, не варто писати про фільми Кім Кідука, бо про них знають або чули всі. Та все ж як можна не написати про фільми, які свого часу перевернули моє світосприйняття?
«Порожній будинок». Цей фільм обов’язково потрібно подивитись.
Він неймовірно тихий, загадковий, незрозумілий, неосяжний.
Його потрібно відчувати, як подув вітру, як аромат квітів.
Цей фільм, як гіпнотичний сон, але й прокидатись не хочеться.
Не хочеться думати, як режисерові вдалось досягти такого, не хочеться думати взагалі.
Візуально приголомшлива картина.
Головний герой не говорить в фільмі жодного слова, а героїня скаже тільки «Я кохаю тебе». Але, виявляється, що фільм без слів зачаровує, занурює, затягує загадковою посмішкою героя, глибоким поглядом героїні.
Цей фільм здивує яскравими кольорами, чудовими фотографіями, чарівною музикою.
Але буде й смуток, біль, страх.
Та чи було це все насправді?
Може, справжнім було лише кохання, навіть якщо коханий став привидом, щоб ... назавжди залишитись поруч.
Зверніть увагу на останній кадр.
«Важко сказати – реальність чи сон той світ, в якому ми живемо»