Serhii

14 років. Саме стільки ми чекали, поки Смерть знову скаже своє: «Я ще не закінчила».

Це видовищний атракціон смертей, закручений навколо ефекту доміно. Маленький гвинтик - і машина ліквідації запускається. Тут фільм себе  повністю виправдовує: сцени смертей винахідливі, драйвові й з приємною дозою чорного гумору.

Цього разу історія не про випадкових незнайомців, а про цілу родину. Але саме це відкриває найбільший мінус - повна відсутність переконливих емоцій. Актори (чи то сценарій) просто не витягують, коли мають показати біль від втрати найрідніших. Брат і сестра, які щойно втратили майже всю родину, спокійно йдуть на випускний із посмішкою? Саме тому, сімейна лінія для мене - сюжетно невдале рішення.

Емоційної прив’язки до персонажів майже немає. Хіба що мила пара з шикарної вступної сцени, особливо Айріс. І єдиний справді цікавий персонаж - Ерік (Річард Гермон). Саме з ним були одні з найкращих сцен. Решта - статисти, яких навіть не намагаєшся запам’ятати.

Втім, у сценарії є цікаві ідеї. Те, як сім’я уникала смерті, і хто пішов на жертву заради інших викликає повагу. Це сильний момент.

Фінал бадьорий, з легким тоном і хорошим фан-сервісом. А ще акуратна відсилка до витоків франшизи.

Обов’язково раджу тим, хто ще не знайомий із серією. Пережити цей досвід уперше - круто. Але в моєму серці назавжди залишаться перша й друга частини.
3 з 3 користувачів вважає цю рецензію корисною
Коментарі:
Поки коментарів нема. Будьте першими - напишіть коментар!

Увійдіть, будь ласка, щоб коментувати

Нещодавно переглянуті: