Потяг
Потяг (1959)
Night Train
10/10 Чорно-біла досконалість Єжи Кавалеровича

Дивлячись такі фільми, наче потрапляєш у якийсь інший час. Потяг безперервно рухається, в коридорах юрмляться пасажири і відбувається багато подій, але при цьому тебе нічого не дратує, нема ніякої метушні. Час спливає не надто швидко, і не надто повільно, а саме так, як треба. Ти встигаєш насолодитись деталями, тихою музикою і відтінками чорно-білого світу, але вони не встигають тобі набриднути. Після них залишається спокій і відчуття досконалості. У цьому світі нібито нема нічого аж такого важливого, але нема й нічого зайвого. Хочеться помахати на прощання рукою всім пасажирам, у яких попереду багато цікавих пригод. Окрім спійманого убивці, звичайно. Останній кадр: у вікні вагона розгорнута газета з ледь помітним заголовком Ziemniaki, що польською означає картоплю. Це єдина деталь, яка нагадує, що події відбуваються в повоєнній соціалістичній Польщі, а глядачів після виходу з кінотеатру чекають весняно-польові роботи на своїх городах.

Коментарі:
Поки коментарів нема. Будьте першими - напишіть коментар!

Увійдіть, будь ласка, щоб коментувати

Нещодавно переглянуті: