У фільмі розповідається про те, що двоє італійських танцюристів Амелія Бонетті і Піппо Боттічелло, які у молодості танцювали у стилі Джинджер Роджерс і Фреда Астера, через 30 років вирішили знову зустрітися і вийти на сцену. Як виявилося, за той час, протягом якого вони не були разом, їхнє життя дуже змінилося.
"Блокнот" являє розгорнену заяву-експлікацію іншого задуму. Його драматургічний принцип -- улюблена режисером "луковиця": фінал "Блокнота" -- 1969 рік; фільм завершується зачином картини "Сатирикон Фелліні". Власне давньоримські епізоди телефільму швидше нагадують знятий трьома роками пізніше "Рим". Епізоди з Марчелло Мастроянні сходять до "8 1/2 " і "Солодкого життя". А компактна новела "Кабірія і Людина з мішком" є епізодом, що не увійшов до остаточного монтажу "Ночей Кабірії".
У центрі уваги фільму невдале сімейне життя головної героїні. Джульєтта і її чоловік Джорджо зовсім різні й чужі люди. Залишаючись нещасною, вона все-таки намагається догодити своєму чоловікові, але він не зауважує ні її саму, ні її страждання. До того ж вона довідується, що в чоловіка з'явилася коханка. Протягом усього фільму Джульєтта бореться із внутрішніми заборонами, комплексами й суспільними устоями. Протягом усього фільму підкреслено яскраві, «вилизані», вичищені, дизайнерськи бездоганні інтер'єри приміщень, обстановка пляжу й саду — все це контрастує з лютим сум'яттям у душі жінки, що зовні виявляє, проте, радісний, чудовий спокій. Основна напруга фабули — протиставлення суспільних вимог і очікувань, пропонованих героїні — і, у цілому, жінці — і морально-етичного вибору, який вона робить. Духи, до яких звертається подумки Джульєтта — це суть її духовний стрижень, який вона відчула в дитинстві — і якому вона залишається вірною, всупереч зрадництву чоловіка, холодній байдужності матері й сестер, спокусам, що самовіддано любила її — дід, який утік із циркачкою. Сцени, що алегорично ілюструють, виволікають на світло похіть і порок.
Повія Кабірія, що працює в одному з найдешевших районів Рима, як і всі її подруги вульгарна, брудна, забіякувата, гостра на язик. Але всупереч своїй стародавній і цинічній професії, вона по-дитячому наївна і добра, з маніакальною завзятістю сподівається знайти чоловіка своєї мрії і стати чесною жінкою.
Аугусто - дрібний злодюжка, що об'єднався з Пікассо і Роберто, щоб одурювати бідняків. Роберто першим відходить від витівок, але не тому, що розкаявся, а тому, що знайшов заняття трохи «краще». Зі всієї трійці він найгірший, краде буденно і бездумно. У момент прояснення Пікассо залишає шахрайство, щоб повернутися до дружини Айріс. Це примушує Аугусто, зібрати нову зграю...
Фільм про нелюдську жорстокість і людське страждання, про непрості стосунки трошки божевільної, трошки святої, скуйовдженої, смішної, незграбної і ніжної Джельсоміні і похмурого, грубого і звіроподібного Дзампано - про стосунки жінки і чоловіка, які зовсім різні, але волею провидіння опиняються разом...