Цей розділ статті ще не написано. За задумом одного з дописувачів, тут має розташовуватися розділ, присвячений сюжету фільму. Ви можете допомогти проєкту, написавши цей розділ.
Перша повнометражна режисерська робота Чарлі Чапліна, для якої він написав сюжет, був продюсером та зіграв головну роль як актор. Фільм мав величезний успіх, і був другим найкасовішим фільмом у 1921 році.
Хоробрий міський парубок якось пішов шукати сільські стежки, після того, як міські вулиці стали дуже гарячими для нього. Випадково він знайомиться з Тіллі, дочкою фермера. Ну і що ж, що вона більше схожа на слониху, ніж на дівчину, зате у її батька водяться гроші, і наш герой не проти ними заволодіти. А Тіллі, що ніколи раніше не бачила такого хороброго парубка, закохується в нього по вуха і збігає з ним з батькового дому.
Една і її мати іммігрують в Нью-Йорк на пароплаві. Чарлі і Една знайомляться під час обіду. Чарлі грає в кості з пасажирами корабля. Він виграє. Один з гравців краде гроші у хворої матері Едни. І ці гроші він програє Чарлі. Една виявляє, що їхні гроші вкрадені. Чарлі віддає їй всі свої гроші. Пароплав прибуває в Нью-Йорк. Імміграційні служби починають перевірку документів у пасажирів. Вихід з палуби перекривають мотузкою, людей грубо відштовхують. Приходить імміграційний офіцер і грубо штовхає Чарлі, Чарлі штовхає його в зад...
Марі Сен-Клер народилася в бідній сім'ї. Виховуючись в провінції і рахуючи кожну копійку, їй, як і кожній молоденькій француженці, хотілося піднятися на вищу сходинку суспільства і перестати щодня думати про хліб насущний. Від убогості вона біжить до Парижа, де стає власницею столичного багатія. Дуже скоро Марі розуміє, що багатство не може принести дійсного щастя і все золото і життя вищого світу — всього лише красивий фантик, усередині якого порожнеча.
Перший фільм Чапліна, на який пішло три бабіни кіноплівки, що на ті часи складало надзвичайно великий обсяг вихідного матеріалу. Це також перша і остання поява в кіно собаки по кличці Мат. «Собаче життя» — це не тільки історія дворняжки і бродяги, яким, незважаючи ні на що, вдається вибратися з смітників. Це ще гумор і фарс, які як і раніше смішать глядачів.
Німий докуфільм, що вийшов у прокат у 1922 році. Це стрічка про канадських ескімосів, які живуть у суворих умовах субарктичної області Півночі Канади. Фільм вважається першим повнометражним документальним фільмом. Про деталі процесу фільмування автор розповів у книзі «Мої друзі-ескімоси» (My Eskimo Friends), яка вийшла 1924 року.
У Парижі XV століття, де каміння соборів шепоче про гріхи і молитви, брат архідиякона таємно змовляється з царем циган, щоби підняти селян на бунт. У той самий час у тіні старовинних веж прокидається незнане почуття: потворний горбань, відлюдник дзвіниці, вперше в житті пізнає любов — до вільної, мов вітер, танцівниці з кочового племені.
Американська історична драма режисера Дейвіда Ворка Ґріффіта 1916 року. Картина вважається шедевром доби німого кіно і була названа одним істориком «the only film fugue».
