7.7 Сюжет
Наприкінці 1920-х років у Харкові, тодішній столиці УРСР, за відома Сталіна спеціально для українських письменників та інших діячів культури УРСР зводять будинок. Його спроєктовано міським архітектором Харкова Михайлом Дашкевичем. Тут передбачено все для зручності мешканців — просторі світлі кімнати, високі стелі, великі вікна. Поряд навіть розбили сквер, аби ті, хто житимуть тут, мали де відпочити. Шістдесят чотири комфортабельні квартири, їдальня, солярій, обслуговуючий персонал — справжній рай для творців літератури. Тоді в новобудову будинку літератора було розселено десятки геніальних українських письменників, поетів, художників, сценаристів, акторів. Під один дах переїжджають Микола Хвильовий, Остап Вишня, Михайль Семенко, Анатоль Петрицький, Антін Дикий та інші.Утім, цей рай оснащують спеціальною системою спостереження та мережею агентів, завдяки яким автори тримаються під контролем радянських спецслужб. Зокрема, на деяких письменників доносять власні дружини-агентки, на деяких — служниці. Також знаходяться під контролем усі, хто відвідує цей будинок, серед них — Бертольт Брехт, Теодор Драйзер, Бруно Ясенський, які приїздять до Харкова на Міжнародну конференцію революційних письменників 1930 року. Українські письменники спостерігають наслідки Голодомору 1932-33 рр., у в результаті чого ситуація загострюється.
Дехто з письменників чинить самогубство, дехто потрапляє в божевільню. Під час сталінських репресій було заарештовано мешканців сорока квартир з шістдесяти трьох. Колись новобудову називали будинок «Слово», бо сама споруда мала в плані літеру «С». Та вже за кілька років цей будинок називали «Крематорій» або ДПЗ — «дом предварительного заключения».
Переглядаючи фільм офіційно і сплачуючи при цьому гроші, ви допомагаєте розвитку українського кіна.
Придбати можна тут: https://sweet.tv/movie/14237-budinok-slovo
Містить не дубльовану іноземну ру мову, тому Частково має Українське Аудіо
Будинок «Слово» (2017)
Slovo House
12+
9 листопада 2017 (Україна)
Україна
1 год 21 хв
Читати опис
Наприкінці 1920-х років у Харкові, тодішній столиці УРСР, за відома Сталіна спеціально для українських письменників та інших діячів культури УРСР зводять будинок. Його спроєктовано міським архітектором Харкова Михайлом Дашкевичем. Тут передбачено все для зручності мешканців — просторі світлі кімнати, високі стелі, великі вікна. Поряд навіть розбили сквер, аби ті, хто житимуть тут, мали де відпочити. Шістдесят чотири комфортабельні квартири, їдальня, солярій, обслуговуючий персонал — справжній рай для творців літератури. Тоді в новобудову будинку літератора було розселено десятки геніальних українських письменників, поетів, художників, сценаристів, акторів. Під один дах переїжджають Микола Хвильовий, Остап Вишня, Михайль Семенко, Анатоль Петрицький, Антін Дикий та інші.Утім, цей рай оснащують спеціальною системою спостереження та мережею агентів, завдяки яким автори тримаються під контролем радянських спецслужб. Зокрема, на деяких письменників доносять власні дружини-агентки, на деяких — служниці. Також знаходяться під контролем усі, хто відвідує цей будинок, серед них — Бертольт Брехт, Теодор Драйзер, Бруно Ясенський, які приїздять до Харкова на Міжнародну конференцію революційних письменників 1930 року. Українські письменники спостерігають наслідки Голодомору 1932-33 рр., у в результаті чого ситуація загострюється.
Дехто з письменників чинить самогубство, дехто потрапляє в божевільню. Під час сталінських репресій було заарештовано мешканців сорока квартир з шістдесяти трьох. Колись новобудову називали будинок «Слово», бо сама споруда мала в плані літеру «С». Та вже за кілька років цей будинок називали «Крематорій» або ДПЗ — «дом предварительного заключения».
Переглядаючи фільм офіційно і сплачуючи при цьому гроші, ви допомагаєте розвитку українського кіна.
Придбати можна тут: https://sweet.tv/movie/14237-budinok-slovo
Містить не дубльовану іноземну ру мову, тому Частково має Українське Аудіо
Сюжет
Розповідь про один з найбільших злочинів радянської влади – знищення потужного мистецького руху, що виник у 20-30- х роках у Харкові. У 66-ти квартирах будинку з назвою «Слово» жили найвідоміші митці української культури – письменники, поети, художники, режисери. Це і Микола Хвильовий, і Майк Йогансен, і Павло Тичина, і Наталія Ужвій, і Володимир Сосюра, і Остап Вишня, і Олесь Курбас, і Михайло Яловий, і Іван Багряний, і Раїса Троянкер і багато інших. Спеціально зібрану в одному місці інтелігенцію протягом кількох наступних років репресовано, розстріляно чи перероблено у співців партії.Містить не дубльовану іноземну ру мову, тому Частково має Українське Аудіо
Будинок «Слово». Нескінчений роман (2021)
Slovo House. Unfinished Novel
12+
9 травня 2024 (Україна)
Україна
2 год 0 хв
Читати опис
Розповідь про один з найбільших злочинів радянської влади – знищення потужного мистецького руху, що виник у 20-30- х роках у Харкові. У 66-ти квартирах будинку з назвою «Слово» жили найвідоміші митці української культури – письменники, поети, художники, режисери. Це і Микола Хвильовий, і Майк Йогансен, і Павло Тичина, і Наталія Ужвій, і Володимир Сосюра, і Остап Вишня, і Олесь Курбас, і Михайло Яловий, і Іван Багряний, і Раїса Троянкер і багато інших. Спеціально зібрану в одному місці інтелігенцію протягом кількох наступних років репресовано, розстріляно чи перероблено у співців партії.Містить не дубльовану іноземну ру мову, тому Частково має Українське Аудіо
Сюжет
Документальний фільм "І голос наш почує світ" присвячений українським літераторам, яких вбила московсько-комуністична влада — Микола Куліш, Майк Йогансен, Микола Хвильовий, Григорій Косинка, Михайло Семенко, Євген Плужник, Валер'ян Підмогильний, Микола Зеров, Григорій Епік, Василь Мисик, Володимир Сосюра. Також згадуються ті, хто оспівував сталінський режим, зокрема Олександр Корнійчук.Опис і постер з сайту: https://mediateka.suspilne.media/media/13012
Мови: українська, моск.речень 8-10 цитати, варто би зробити закадрове озвучення на них.
І голос наш почує світ (1989)
And the world will hear our voice
1 січня 1989 (Світ)
СРСР
50 хв
Читати опис
Документальний фільм "І голос наш почує світ" присвячений українським літераторам, яких вбила московсько-комуністична влада — Микола Куліш, Майк Йогансен, Микола Хвильовий, Григорій Косинка, Михайло Семенко, Євген Плужник, Валер'ян Підмогильний, Микола Зеров, Григорій Епік, Василь Мисик, Володимир Сосюра. Також згадуються ті, хто оспівував сталінський режим, зокрема Олександр Корнійчук.Опис і постер з сайту: https://mediateka.suspilne.media/media/13012
Мови: українська, моск.речень 8-10 цитати, варто би зробити закадрове озвучення на них.
Фільтр
Нещодавно переглянуті: