Протягом всього фільму головний герой шукає ключі від машини. Він сам про себе роздумує і сам себе критикує - коротше, справжня парадоксальна плутанина. Баффі, крім ключів, ще шукає свій фільм і, кінець кінцем, під час цих пошуків робить його. Цей фільм - експеримент, всі актори французького кіно в ньому з'являються хоча б на п'ять секунд, в ньому присутні всі жанри, коротше, це організований бардак.
Жан-Пьер Даруссен («15 серпня») у комедії «Якби я був багатий!»Як витратити 10 мільйонів євро в таємниці від дружини? Саме таку проблему підкинула головному героєві лиходійка доля. Альдо казково повезло - він виграв у лотерею надзвичайну суму. Тільки от невдача, дружина саме затіяла з ним розлучення. Тепер для того, щоб їй нічого не дісталося, він повинен протягом напівроку талановито приховувати своє благополуччя й виявити максимум спритності й кмітливості.
Страховий агент Еді переживає важку депресію. Єдине, на що у нього вистачає сил, - пити ночами і нескінченно слухати джаз, дратуючи інших мешканців. Декілька спроб самогубства закінчуються неабияким псуванням майна сусідів і вбивством випадкового перехожого, - при цьому сам Еді залишається живий і неушкоджений. У пошуках виходу Еді звертається до старого знайомого Луї...
Філіп Ле Таллек, блискучий інженер, що живе в США вже 15 років, вирішує повернутися до Франції, щоб провести більше часу зі своєю дочкою Еглантін. Він сподівається скористатися нагодою, щоб налагодити контакт з дочкою, але у неї виявляється безліч інших турбот, в список яких вже точно не входить проведення часу з батьком ...
Коли Луїза зустрічає Натана, оживають її забуті мрії. А ще у неї є хворий брат і мати, а за плечима - довга історія династії багатьох італійських промисловців. Це фільм про розпад сім'ї, наближення кінця світу і зародження кохання
Щемлива і добра французька мелодрама. Лукас, заможний 43-річний розлучений бізнесмен, непереборно приваблює Ельзу, 38-річну відому скульпторку, якій він замовив роботу для свого офісу.
Звичайний день у Версалі. Люсі, як завжди, починає робочий день, посміхається колегам, розкладає пасьянс, читає жарти в Інтернеті. Несподівано на фасаді протилежної будівлі з’являється плакат "Чоловік самотній". Що це? Крик про допомогу або злий жарт?
Головному героєві виповнилося шістдесят років, і тепер, здавалося б, можна насолодитися заслуженою пенсією і свободою. Він працював з раннього віку, не пропускаючи жодного трудового дня, навіть у важких умовах свого останнього місця роботи на бойні. Однак за документами з’ясувалося, що багато роботодавців просто не реєстрували його в своїх конторах. І тепер новоявленому пенсіонеру необхідно надати підтвердження того, що він трудився весь цей час.
Історія двох невдах-митників, француза і бельгійця. Не відчуваючи особливої приязні один до одного вони змушені стати напарниками і брати участь у ризикованій операції.
За брежнєвської доби Андрій Філіпов був одним з найвідоміших диригентів СРСР та керував славнозвісним оркестром Великого театру. Але після того, як він не схотів звільняти з роботи музикантів, через їх єврейське походження, його самого було звільнено у самий розквіт слави. Тридцять років потому він все ще працює в Великому, але тепер він...прибиральник! Одного вечора Андрій допізна прибирав у кабінеті директора театру та випадково натрапив на лист, в якому йшлося про запрошення оркестру Великого театру на гастролі до Парижу. Раптом, Андрієві спала на думку геніальна ідея: а чом би не об’єднати старих друзів-музик, що перебиваються з хліба на воду, та не майнути у Париж, видавши себе за оркестр Великого? Нарешті, з’явилася довгоочікувана можливість взяти реванш за роки мовчання.
Говорять, ворожки — це відмінна можливість глянути на своє майбутнє й змінити своє життя. А що якщо взяти й самому стати ворожкою, щоб чітко уявляти, що буде завтра? Відмінна ідея? Виявляється, не зовсім…
