Самотній п’ятидесятирічний Реме одного дня опиняється в лікарні. Його колишня дружина — Луїза терміново викликає з Лондона їх сина Себастьяна. Себастьян вагається: між ними давно вже немає нічого спільного, проте все ж вирішує приїхати. Після прибуття, Себастьян прагне підтримати батька і приводить до його смертного ложа веселу компанію родичів, колишніх друзів і коханок…
Вагітна Одрі, мешканка Канади, відвідує своїх батьків у маленькому французькому містечку. Протягом відпустки вона дізнається історію своєї бабусі, яка покинула родину та ніколи не повернулася. Це провокує відвертість матері Одрі.
Фільм оповідає про зйомки історичного фільму про геноцид вірмен 1915 року. Враження про події майже столітньої давнини, змінюють життя вісімнадцятирічного юнака, який працює шофером на зйомках цієї картини.Паралельно епічного сюжету, у фільмі розвивається історія особистих взаємин Ані ? мистецтвознавця, запрошеного в якості консультанта на «Арарат», її чоловіка, укладеного у в'язницю після замаху на турецького дипломата та їх дітей. Її прийомна дочка Клара не вірить, що її батько покінчив самогубством і звинувачує у його смерті Ані..
Дія розгортається серединою ХІХ століття на одному з французьких островів, загублених в незатишному морі. Один з героїв (Емір Кустуріца) на п’яні очі вбиває людину. Він приречений чекати виконання вироку невідомо скільки тижнів, місяців, років, бо в цьому Богом забутому місці немає навіть ґільотини й ката. Єдиний хто виявляє до нього співчуття – дружина коменданта в’язниці. Мадам Ля (Жюльєт Бінош) досягає успіху в перевихованні злочинця, і ув’язнений не просто змінюється, а стає дуже популярною фігурою на острові. Комендант (Даніель Отей) і його дружина начебто щасливі в шлюбі, вони по справжньому розуміють одне одного, вони закохані. Він – утілення шляхетности й честі, вона – краси, доброти і чуттєвости. Але дивна, незрозуміла симпатія, яку мадам Ля відчуває до ув’язненого, доводить, що ці сімейні стосунки не самодостатні. Мадам Ля – справжня фатальна жінка, її бажання і вчинки невідомої природи, та саме вони роблять життя трагічним. Вона сплітає нитки долі, і в тому числі своєї власної – вона має стати вдовою.
А. Куріна
Марсель Пруст на порозі смерті подумки заново проживає своє життя. Його спогади про дитинство, юність, про рідних, близьких, чужих переплітаються і нашаровуються один на інший. Образи людей із минулого: чарівної Жільберти, улюбленої Альбертини, дивного барона де Шарлю, паризького великосвітського суспільства; повернення до колишніх переживань і відчуттів — це і є Час, втрачений і знову віднайдений.
Процвітаючий адвокат приїжджає в Монако, щоб захищати клієнта в суді. Але думати про роботу не виходить: він закохується у фатальну красуню. Ця зухвала й нахабна чортиха перетворює життя нещасного в справжню катастрофу. На щастя, поруч із нашим героєм є доблесний охоронець, що, допоможе клієнтові сконцентруватися на роботі. Але чи захоче цього новоявлений Ромео?
"Париж, я люблю тебе" - безліч новел з'єднаних однією темою: Париж, місто кохання. Двадцяти режисерів з властивими тільки їм манерами і баченням, що підкреслює широку різноманітність стилів, жанрів, випадкових зустрічей, атмосфери і способу життя в Парижі. Кожному режисеру було дано п'ять хвилин свободи, які потім зв'язали в одну розповідь.
Молодий режисер-бунтар Жюльєн закоханий у майбутню кінозірку Лілі, Лілі закохана в модного процвітаючого режисера Бріса, а в Бріса давній любовний зв'язок з матір'ю Жюльєна - старіючою примадонною Мадо.
Типово французька інтрига порушує звичний порядок у маленькій артистичній компанії. Але любовні розчарування заводять у тупик, якщо не стають джерелом творчого натхнення. Кінодебют Жюльєна примирить усіх на знімальній площадці.
Намагаючись втекти від коханця, Роза (Бінош) купує квиток на літак до Мехіко. Фелікс (Рено) хоче повернутися до жінки, яку, на його думку, все ще кохає, і збирається летіти рейсом Нью-Йорк - Мюнхен. Випадкова зустріч в аеропорту спричиняє низку подій, які допомагають цим двом людям переоцінити власне життя і краще зрозуміти себе...
У 1993 р. Томпсон («Різдвяний пиріг») написала сценарій про американця та француженку, які зустрілись в паризькому аеропорту Шарля де Голля. Стрічку планували знімати у США; час від часу продюсери цікавились цим проектом, проте жодну з наступних сценарних переробок так і не вдалося втілити на екрані. У 2001 р. Томпсон вирішила повернутись до цього давнього задуму, переписавши сценарій разом зі своїм сином Крістофером і ставши режисером картини.
Це блискучий режисерський дебют Аньєс Жауї, що вона раніше отримала “Сезара” за роль у фільмі Алена Рене “Стара пісня”. Тут Жауї теж грає одну з головних ролей, поряд з іншими блискучими французькими акторами. В результаті фільм засипали фестивальними й іншими нагородами. Зокрема, це 4 “Сезари”: за найкращий фільм, найкращий сценарій (Жан-П’єр Бакрі, Аньє Жауї), актрисі й актору за найкращі ролі другого плану (Анн Альваро і Жерар Ланвен). Європейська кіноакадемія сценарій до фільму теж визнала найкращим. Стрічка отримала також Ґран-прі Монреальського МКФ і була номінована на “Оскара” як іншомовний фільм.
Про що ж ідеться у картині? Режисерка досліджує різні соціальні світи, що вони є паралельними, майже ніколи не перетинаються... Антуан, респектабельний власник фабрики, знайомиться з актрисою, котра дружить з офіціанткою, подругою охоронця, що працює разом із водієм, який возить дизайнера інтер’єрів, дружину власника фабрики, що мріє дружити з акторами, щоб вирватися із замкненого, затхлого середовища вищого світу і збагнути всю свою самоту...
Антуан Меліо абсолютно щасливий, адже він має гарну дружину, з якою він виховує двох чудових дітей, а також вірних друзів, готових будь-якої миті прийти на допомогу. Попри ідилію, у тому числі гарний будинок та гроші, чоловік кидає все одразу. Що могло статися з людиною, яка має все у своєму житті…
