Документальний фільм знайомить аудиторію з незнайомим раніше публіці образом Мерилін Монро. Для створення картини були використані особисті листи, щоденники та вірші, написані зіркою. Всі ці речі знайшли в останнього чоловіка жінки — Артура Міллера.
У Конґо почалася громадянська війна. Оскільки країна багата на природні ресурси, то багато хто хоче відхопити ласий шматок. Ніхто не думає про природу і про її мешканців. Кілька сміливців, захисників природи, ризикуючи власним життям, вирушають на порятунок вимираючих гірських горил, яких у природі практично не залишилося, а ті що вижили, перебувають у епіцентрі бойових дій.
Цей фільм є захопливою хронікою розвитку хіп-хопу і міської моди, які принесли нам величезні штани, залиті графіті куртки від Орчард-стріт, на подіумах високої моди, до торгових центрів Центральної Америки. Фільм супроводжується багатими архівними матеріалами та інтерв'ю з реперами, дизайнерами та іншими особами, що вплинули на еволюцію цього способу життя.
Буддійський монах повільно крокує вулицями сучасного міста, занурений у медитативний стан. Його рухи майже непомітні, але привертають увагу перехожих. Поруч із ним з’являється чоловік, який починає наслідувати його. Фільм досліджує контраст між метушливим світом і внутрішнім спокоєм. Це візуальна медитація про час, присутність і духовність.
З-під небес, де ширяють птахи, і з глибин океану, де мешкають кити і гігантські рогаті скати, майстри документалістики Жак Перрен і Жак Клюзо вийшли на берег, щоб представити свій новий фільм. Вони захоплюють глядача в подорож у часі, в європейські ландшафти, якими ті були 20 000 років тому, коли в останній Льодовиковий період людина заселяла їх пліч-о-пліч з дикими звірами. Льодовиковий період, зима, що тривала 80 000 років, завершилися дуже цікавим етапом, коли відносно швидко весь континент покрився безмірним і безкрайнім доісторичним лісом. Нова конфігурація планет привела до появи пір року, ландшафт зазнав метаморфози, розвинулися флора і фауна.
Фільм ЛЮДИНА (HUMAN) – це збірка історій та зображень нашого світу, яка представляє глядачеві спробу докопатися до суті того, що значить бути людиною. Хоча ці історії й сповнені любові та радості, так само як і ненависті та жорстокості, все ж ЛЮДИНА дозволяє нам зіткнутися з Іншим, змушуючи задуматися над своїм життям. Від банальних історій щоденного життя, до зображень найнеймовірніших життів. Ці болісні зустрічі, які об’єднала рідкісна щирість, з якою їх розповідали, підкреслюють хто ми такі — наші темні сторони, але також і наші благородства та універсальні якості. Наша Земля показана з допомогою неймовірних, раніше не бачених аерофотознімків, які супроводжуються піднесеною музикою, що виливається в оду красі світу.
Ми зустрічаємо Оскара, молодого шимпанзе у важкопрохідному тропічному лісі, де його зграя займає територію, багату різноманітною їжею. Його мама Іша гине у сутичці з іншою зграєю шимпанзе, і він безуспішно намагається знайти собі іншу матір, яка б дбала про нього. І в один прекрасний день його приймає ватажок зграї... Незважаючи на складний рельєф місцевості, високоякісне фільмування зроблено з доволі близької відстані, що дозволяє детально розглянути захопливу пригоду молодого шимпанзе.
Фільм розповідає історію порятунку експонатів Лувру, здійсненого спільними зусиллями двох формальних ворогів — француза, хранителя музею, і німецького офіцера-аристократа, насправді двох службовців однієї влади — магічної сили мистецтва.
Документальний фільм про легендарного тренера київського «Динамо» Валерія Васильовича Лобановського, який вперше в історії радянського спорту вивів свій клуб у гранди європейського футболу. Основу фільму склали вітчизняні та зарубіжні архівні кіноматеріали, а також оцінки, судження і спогади про метр його сучасників - гравців, тренерів, журналістів, уболівальників.
Знімальна група вирушає в 10 країн світу (Франція, Данія, Фінляндія, Бельгія, Індія, Великобританія, США, Швейцарія, Швеція, Ісландія), розмірковуючи про можливу загибель людства до 2100 року. Експедиція зустрічається з фахівцями, які працюють в сфері сільського господарства, енергетики, економіки, демократії, освіти. Зібравши воєдино різноманітні і впроваджені проекти, кінематографісти отримали можливість уявити, яким може бути суспільство майбутнього.
У 1974 році чилійсько-французький режисер Алехандро Ходоровський розпочав донкіхотський проект екранізації впливового роману Френка Герберта «Дюна» (1969). Після двох років роботи та мільйонних інвестицій гігантський проект закінчився провалом, але митці, яких Ходоровський зібрав для його реалізації, продовжили співпрацю і в підсумку заклали основи сучасного наукового кіно.
