Художній фільм Фріца Ланґа за сценарієм і паралельно написаним романом Теа Фон Гарбоу. Це масштабна метафорична й науково-фантастична антиутопія, що стала найвищою сходинкою і завершенням розвитку німецького кiно-експресіонiзму. Фільм став безперечною класикою й вплинув на весь наступний розвиток кіномистецтва. Метрополіс – місто майбутнього, яке поділене на 2 рівні. Під землею знаходяться житла робітників, а над ними цехи з машинами. У верхньому місті знаходяться офіси, багаті квартали і сади розваг. Уся влада в місті належить магнату Йо Фредерсену. Його син, Фредер, здогадується про несправедливість, яка панує в Метрополісі. Спустившись в машинну зону, Фредер жахається побаченого. Не маючи сили змиритися з тим, що відбувається, він починає боротьбу зі злом.
Імператор має намір вигнати євреїв з празького гетто під тим приводом, що вони практикують чорну магію. Ребе Льов бачить єдину можливість запобігти вигнанню — справді звернутися до темних сил. Викликаний ним демон Астарот повідомляє Ребе таємне Ім'я, яке може оживити Ґолема...
У центрі сюжету — перестарілий портьє висококласного готелю. До його обов'язків входить зустрічати клієнтів, відкривати їм двері, відносити і вивантажувати багаж. Великий, високий і міцний чоловік, він дуже гордиться своєю посадою; красива, ретельно вичищена і вигладжена форма з блискучими мідними ґудзиками вселяє його сусідам пошану і повагу. Але все змінюється, коли через старість його переводять на іншу посаду, що вимагає менших фізичних навантажень: тепер він подаватиме постояльцям рушника у туалеті готелю. Спочатку він не може в це повірити, але принизлива процедура здачі форми, а потім і новий портьє (значно молодший і міцніший) переконують його в тому, що це правда. Переведення на іншу посаду старий сприймає як найбільше нещастя; він намагається умовити менеджера, потім викрасти форму (щоб близькі не дізналися про його приниження), але все марно: рідним, а потім і сусідам стає відомо про це нещастя і в одну мить з шанованої людини він стає посміховиськом. Портьє, будучи не в змозі яким-небудь чином змінити ситуацію, ледве животіє без надії ні на що, окрім швидкої смерті.
Наприкінці фільму Мурнау робить несподіваний хід, і інтертитри повідомляють глядачів: «Тут би і повинна закінчитися ця історія, оскільки в реальному житті нещасного самотнього старого навряд чи чекало би щось інше, окрім смерті. Автор зглянувся над ним і придумав досить маловірогідний епілог». Виявляється, на руках у старого, що прислуговує в туалеті готелю зарозумілим клієнтам, помирає мільйонер, що заповів усі свої гроші останній людині, яку він побачить. На екс-портьє звалюється неочікуване багатство, і він з тріумфом від'їжджає з готелю, кидаючи гроші в натовп.
Архангел Михаїл і Сатана укладають парі. Сатана стверджує, що може спокусити будь-яку людину, яка живе на Землі. Предметом парі стає Фауст — знаменитий вчений-алхімік.
Молода пара відпочиває в маленькому сільському готелі. Раптово чоловік виявляється викраденим Смертю. Жінка знаходить таємничий вхід в потойбічний світ і зустрічається зі Смертю, яка розповідає їй три разних історії, що відбуваються в разних, деколи несподіваних місцях. У кожній з цих історій, жінка, пробуючи рятувати свого коханого від його остаточної трагічної долі, терпить невдачу.
Молода людина на ім'я Френсіс розповідає жахливу історію: його друг, він сам і його кохана дівчина стали жертвами жахливого експерименту, задуманого і здійсненого доктором Каліґарі. Цей доктор виступав з екзотичним номером, демонструючи публіці сомнамбулу-пророка Чезаре, який двадцять три роки перебуває в обіймах Морфея. Іноді він прокидається і передбачає майбутнє. Пророцтво, адресоване другові Френсіса збувається — він доживає лише до світанку.