Будівництво залізниці на Дикому Заході несе не тільки прогрес, але і великі гроші. Залізничний магнат заради досягнення мети не зупиняється ні перед чим, навіть перед вбивством молодої вдови, через чию ферму повинні прокладати рейки. Але на Дикому Заході не все продається і не все купується. На її захист стають справжні герої, для яких є тільки два слова - честь і револьвер.
Новоспечена пара Марсель та Дебора проводять медовий місяць в Європі і вирішують відправитися в Женеву, де виріс Марсель. Колишня подруга Марселя покінчила життя самогубством від відчаю, коли хлопець відправився в Америку. Чоловіка звинувачують у відповідальності за смерть своєї колишньої, і подружжя починає отримувати погрози.
Антон Людвік, також відомий як Джерард, — віце-міністр закордонних справ Чехословаччини. Він усвідомлює, що за ним стежать. Одного разу його заарештовують і ув'язнюють в одиночній камері. Покажуть психічні тортури під час розслідування і те, як вірного високопоставленого державного службовця змушують зізнатися у державній зраді. Засновано на реальних подіях чехословацького комуніста Артура Лондона.
Зобов’язання Карло Ліццані розповідати за допомогою свого політичного кіна не лише про історичні факти, а й про історичних діячів, які населили італійський фашизм, не обмежились фільмом Веронський процесом. Фактично, через дванадцять років після свого першого фільму на цю тему, режисер також поставив кінець Соціальної республіки та самого Беніто Муссоліні. У фільмі показують останні дні життя Дуче, які характеризуються гонкою проти неминучості свого кінця; ніщо не могло врятувати його, навіть боягузливі спроби приховати себе, наприклад, переодягнувшись під німецького солдата, щоб втекти від партизанів і розраховувати на захист СС, який супроводжував би його до Швейцарії. 28 квітня 1945 року, через три дні після звільнення, Муссоліні було страчено разом зі своїми вірними послідовниками, включаючи Кларетту Петаччі.
У фільмі розповідається про пограбування банків злодійською бандою Кавалєро у Мілані та провінції Турин на початку осені 1967 року. Зокрема, показано їх напад на 11-те відділення «Банку Неаполя», який закінчився перестрілкою з поліцією та погонею вулицями міста.
A sexy widow discovers her late husband had a secret apartment where he cheated on her. Now she decides to use the same apartment to explore her own sexuality.
Джо Мартін – тихий американець, веде спокійне життя на півдні Франції, здаючи в оренду туристам човна. Він щасливий у шлюбі і має дванадцятирічну доньку Мішель. Але у Джо є кримінальне минуле, яке раптово нагадує про себе. Колишні подільники Мартіна пропонують йому операцію, в якій на кону виявляється життя його близьких.
Фільм про корупцію і інші кримінальні безпорядки в Італії. Слідство по вбивству, яке ведуть бувалий місцевий поліцейський комісар і новенький заступник прокурора разом, розведе їх, того, що зневірився, і ідеаліста, по різні стіни цитаделі закону...
Вірна дружина і доброчесна господиня Северина Серізі одного разу зважується на неймовірний і абсолютно аморальний експеримент. Втомившись від власної непогрішності, вона таємно поступає на роботу в публічний будинок мадам Анаїс.
Але оскільки вечорами і ночами Северина продовжує виконувати свою звичну роль буржуазної кішечки, в борделі вона одержує ім'я «Денна красуня».
Як будь-яка повія вона виконує всі бажання своїх клієнтів. А потім повертається до домівки.
Таким чином, Северина починає вести подвійне життя.
Після довгих років відсутності, Сандра повертається в своє рідне місто Вольтерру, щоб побувати на церемонії передачі в дар муніципалітету сімейного саду на згадку про свого батька. Її супроводжує її чоловік Ендрю, божевільно закоханий в неї і охочий знати про місце, де його дружина провела свою молодість.
У майбутньому, де «Велике полювання» між людьми використовується як альтернатива війні, план мисливиці-ветерана вбити «жертву» заради великої спонсорської угоди на телебаченні ускладнюється романтикою.
Італійська фантастична сатирична кінокомедія 1965 року режисера Еліо Петрі знята за сценарієм Тоніно Ґуерри на основі оповідання Роберта Шеклі «Сьома жертва».
