З Риму до рідного містечка Катанії повертається красень Антоніо (Марчелло Мастроянні), який прославився своїми романами у столиці. Жінки вважають його «ідеальним коханцем», однак жодна з них не може завоювати його серце. Та несподівано для себе він закохується в молоду Барбару (Клаудія Кардінале) з багатої родини і одружується з нею. Та ідилія тривала недовго.
Спокійне життя паризького п'янички Жужу (П'єр Брассер) та його друга — гітариста на прізвисько «Артист» (Жорж Брасанс) різко змінюється, коли в кварталі з'являється озброєний злочинець П'єр Барб'є (Анрі Відаль). Друзі вважають, що неморально здати хворого злочинця поліції і ховають його у підвалі будинку «Артиста». Як віддячить друзям за надану допомогу врятований злочинець?
Журналіст Марчелло - спостерігач і учасник усіх епізодів життя італійської еліти кінця 50-х років. Жінки як тіні змінюють один одного, не зачіпаючи його почуттів, навіть явище американської кінодіви Сільвії, втілення сексуальності й пороку, не виводить його зі ступору. Раптове самогубство його друга Штайнера, що прийшов до думки про безглуздість їхнього життя, призводить Марчелло до катарсису, але чи надовго...
Екранізація однойменного роману Октава Мірбо 1900 року. Парижанка Селестіна їде за місто, до маєтку пари Монтей, щоб отримати місце покоївки. Нечисленне сімейство дивує новеньку своїм характером і поведінкою. У дому нового хазяїна усе дуже заплутано, проте, досвідченій покоївці вистачило пари днів, щоб розібратися у стосунках сім’ї Монтей. Селестіна звикає і до Монтеїв, і до маєтку, так само, як вони звикають до нової покоївки...
Героїня фільму, відчуваючи внутрішнє невдоволення нудним життям, вирішує, що вийти з цього замкнутого кола їй допоможе дитина. Однак, чоловіки в її житті не можуть зрозуміти її пориву, і їй вартує великих зусиль домогтися свого.
Нелегка доля Філумени Мартурано, героїні однойменної п'єси Едуардо де Філіппо, була близька всім радянським жінкам. Ну а життєвим проблемам і прагненям Доменіко співчували всі чоловіки. Потреба приводить юну Філумену в публічний будинок, де вона і знайомиться з велелюбним Доменіко.
Через роки вони зустрічаються знов і вона стає господинею в його будинку, але не дивлячись на їхній багаторічний зв'язок, він постійно відмовляється офіційно оформити їхні стосунки.
Повія Кабірія, що працює в одному з найдешевших районів Рима, як і всі її подруги вульгарна, брудна, забіякувата, гостра на язик. Але всупереч своїй стародавній і цинічній професії, вона по-дитячому наївна і добра, з маніакальною завзятістю сподівається знайти чоловіка своєї мрії і стати чесною жінкою.
Аугусто - дрібний злодюжка, що об'єднався з Пікассо і Роберто, щоб одурювати бідняків. Роберто першим відходить від витівок, але не тому, що розкаявся, а тому, що знайшов заняття трохи «краще». Зі всієї трійці він найгірший, краде буденно і бездумно. У момент прояснення Пікассо залишає шахрайство, щоб повернутися до дружини Айріс. Це примушує Аугусто, зібрати нову зграю...
Вже за часів Людовика XIV говорили, що історія Версаля складається з череди будівництва і зваблювань. Роботи почалися в 1661 році. Вперші два роки Людовик XIV витратив незчисленні суми грошей.
Зведення Версаля продовжувалося декілька десятиріч і зажадало не тільки неймовірні грошові витрати, але і залучення багатьох тисяч робочих рук.
Першим архітектором Версаля був Луї Лево, його змінив Жюль Ардуен-Мон-сар, керуючий будівництвом протягом тридцяти років. Оформлення парків було доручено Андре Лено Тру.
Простий хлопець Андре, що мріє вирватися з убогості, закохується в прекрасну незнайомку, випадково побачену їм на вокзалі в поїзді, що проноситься мимо. Ця швидкоплинна зустріч перевертає його життя і він відправляється до Парижа шукати своє щастя. Йому повезло - він знайомиться з прекрасним тренером по боксу Віктором Ле Гарре, фанатиком своєї справи. Побачивши Андре, Віктор розуміє, що це самородок, якого він все життя сподівався знайти і тому умовляє його професійно зайнятися боксом під своїм керівництвом...