"Ця історія справжня, вона починається у Франції, в лісі, літнім днем 1798 року" - так починається розповідь про знайдену в лісі дитину, що росла, як Мауглі, років до 12. Трюффо сам знявся в ролі ученого, що узявся за виховання хлопчика, і вибрав найпростіші засоби для подачі найпростішої істини, про яку ми не замислюємося: тільки у людині, що живе серед людей, з'являються сльози і сміх, відчуття образи і прихильності, несправедливості і добра.
Молода і прекрасна француженка Еммануель разом зі своїм чоловіком Жаном, який дещо старший за неї, живе в Банкоку. Жан, працюючий в посольстві, заохочує прагнення дружини до свободи в сексі, благо весь дипломатичний корпус, особливо жінки, знемагають від нудьги. І незабаром, за виховання Еммануель береться вже немолодий фахівець Маріо, після уроків якого, вона робить великі успіхи в мистецтві любові...
Він - 45-річний американець, який живе в Парижі, важко переживає самогубство дружини. Вона - приваблива 20-річна парижанка, заручена з молодим кінорежисером. Навіть не знаючи імен один одного, ці стомлені очікуванням люди, що поспішають угамувати свою сексуальну спрагу, відправляються в порожню квартиру, що нагадує їх власне похмуре і неприкаяне існування. Віддавшися ізтупляючему танцю злягання, вони вже не в силах зупинитися.
Десь у глибинах космосу загубилася дивна планета Яґам. Правлять нею драґи - велетенські блакитні істоти з червоними очима, які володіють надвисоким рівнем розвитку. Крім них на Іґамі живуть оми, розовотілі мініатюрні гуманоїди - одомашнені іграшки драґів. Поступово на Яґамі розгортається боротьба пригноблених омів проти своїх хазяїв-велетів за тепле місце під тьмяним сонцем, за життя й волю. У підсумку драґи вирішують повністю знищити омів...
Визначити жанр цієї найскандальнішої картини як комедійний можна лише умовно. А переказати сюжет просто. Четверо заможних друзів влаштовують гулянку з такою пишністю кулінарних вишукувань і в такій великій кількості, що нормальному людському організму таке не витримати. Обжерливість, фізіологічні реакції, натурально показані, плюс до цього оргія, в яку добровільно і з задоволенням втягується і зовні доброчесна жінка...
Шпигунський детектив про викрадення французького фізика Клемана Тібера спочатку КДБ, а потім західними спецслужбами під час його поїздки до Лондона через 16 років, коли він вже став цілком радянською людиною з дивним прізвищем Халяков. Тут, звичайно, явне нерозуміння радянських реалій французькими кінематографістами: хто б його насправді з СРСР випустив-то? По-перше, вкрадений француз, а по-друге, секретний фізик.
Барт Кордепл, що славиться в світлі плейбоєм і інтелігентом, після загадкової смерті батька стає власником крупної медіа імперії. Він починає наводити лад і одночасно веде розслідування, оскільки впевнений, що його батько був убитий. Але далеко не всім вигідно, щоб здобуті їм відомості були переданірозголосу.
Розлучена художниця Розалі живе разом з багатим торговцем Сезаром, з яким її зв'язують спокійні і стабільні стосунки. Несподівано Розалі зустрічає колишнього коханця Давида, який зруйнував її шлюб.
Розалі приголомшена його появою, оскільки ще закохана в нього. Сезар, щиро прив'язаний до Розалі, не бажає втрачати її і зважується на неординарний крок – запрошує Давида жити разом з ними.
Макс не був звичайним поліцейським - настирлива ідея піймання злочинців «на місці злочину» не давала йому спокійно працювати. Стримано й сумно терпів він глузування товаришів по службі, поки випадкова зустріч зі старим приятелем не відкрила перед колишнім суддею-невдахою звабну перспективу все-таки домогтися свого.
Абель - так звали приятеля Макса - десять років прослужив у Французькому Іноземному легіоні в Індокитаю й в Алжирі, а тепер у складі банди «бляхарів» промишляв крадіжками металобрухту й викраденням автомашин.
Початок XX століття. Подаючий надії мистецтвознавець Клод заводить знайомство з англійкою Енн. У них не виходить роману, так вони до цього, здається, і не прагнуть. Як це заведено між друзями, Енн запрошує Клода разом провести літо на побережжі.
Вона щиро хоче закохати молодого чоловіка в свою сестру Мюріель.
Джо Мартін – тихий американець, веде спокійне життя на півдні Франції, здаючи в оренду туристам човна. Він щасливий у шлюбі і має дванадцятирічну доньку Мішель. Але у Джо є кримінальне минуле, яке раптово нагадує про себе. Колишні подільники Мартіна пропонують йому операцію, в якій на кону виявляється життя його близьких.
Дуже вільна інтерпретація скандально відомої фантазії де Сада "120 днів Содому" переносить глядача в 1944 рік, в республіку Сало на півночі Італії, в останні дні італійського фашизму. Магістрат, банкір, герцог і монсеньйор заманюють групу молодих чоловіків і жінок на ізольовану віллу, де їх піддають безжальним, майже ритуальним тортурам, посвячують полонених в правила гри, побудованої на сексуальних збоченнях. "Вперше я знімаю фільм про сучасний світ, - говорив режисер - порушуючи всі мислимі умовності буржуазного смаку". Фільм розділено на три частини відповідно до Пекла за де Садом: коло безумства, коло екскрементів і коло крові. В результаті, не дивлячись на незаперечно геніальні моменти, вийшла стрічка, яку майже нестерпно дивитися.
