Колишній спортсмен Лінь Шенсян стає тренером і присвячує себе допомозі дітям із складним минулим. Він бачить у них себе і прагне дати їм шанс на краще майбутнє. Разом із талановитою ученицею він долає труднощі системи та власні обмеження, щоб досягти великої мети.
Документальний фільм про видатного тайванського письменника Є Ши Тао, який пережив японську колоніальну епоху, Білий терор і десятиліття творчої боротьби. Через його біографію розкривається столітня історія тайванської літератури та незламність митців перед репресіями.
Документальна стрічка занурює в колективну пам’ять жителів Гаосюна, які пережили трагічні події минулого. Через свідчення очевидців і їхніх нащадків розкриваються глибокі рани, залишені репресіями та насильством. Пам’ять про події передається поколіннями, мов дикі помідори, що проростають у різних куточках міста. Режисер досліджує, як історія впливає на ідентичність і сучасність, поєднуючи особисті історії з ширшим контекстом. Це роздуми про пам’ять, забуття і силу людського духу, що зберігає правду попри роки мовчання.
Документальний фільм розповідає про останні роки життя бабусі Хашіми — останньої свідки колоніального минулого Тайваню, яка пам’ятає сумнозвісну «Зелену в’язницю» на острові Іріомоте в Японії. Колись це було ізольоване шахтарське поселення серед джунглів, де працювали тисячі людей з різних країн. Через її спогади, архівні матеріали та реконструкції постає складна історія життя, праці та виживання. Її свідчення допомагають зберегти пам’ять про забуту сторінку історії, що поступово зникає разом із останніми очевидцями.
На вулиці Лінтан живуть різні жінки, кожна зі своїми таємницями й болем. Втрата родини, складні стосунки, боротьба за свободу та пошук себе переплітаються в їхніх долях. Попри труднощі, вони підтримують одна одну, разом переживаючи радощі й втрати. Їхні історії утворюють мозаїку життя, де кохання, біль і надія співіснують, а зв’язки між людьми стають джерелом сили й зцілення.
Документальний фільм розповідає про життя та творчість видатного режисера, який змінив жанр бойових мистецтв у кіно. Через інтерв’ю та архівні матеріали розкривається його унікальний стиль і вплив на світову індустрію. Подорожуючи різними країнами, автори досліджують його спадщину. Це історія про мистецтво, натхнення та прагнення до досконалості.
Документальний короткометражний фільм про острів Цзіньмень (Кінмень) «Острів поміж» номіновано на премію Оскар-2024.
Стрічка американського режисера з Тайваню Цзяна Сунчжана (S. Leo Chiang) вийшла на платформі «Op-Docs» The New York Times. Фільм отримав понад 160 000 переглядів на YouTube з моменту виходу, а також багато позитивних відгуків про те, що допоміг проілюструвати кризу національної ідентичності, з якою стикаються чимало тайванців.
В інтерв'ю CNA режисер прокоментував, що на тлі таких конфліктів, як війни в Україні та Газі, він сподівається, що його фільм може зіграти незначну роль у сприянні миру.
Документальний фільм досліджує життя та творчість відомого художника Чень Уеня. Його унікальний стиль поєднує традиційний китайський живопис із західними техніками, створюючи нову естетику. Через інтерв’ю та демонстрацію робіт розкривається його шлях до визнання та вплив на мистецький світ. Це історія про талант, експерименти та прагнення до самовираження.
Дочка письменниці Чу Тьєн-вень досліджує історії своїх батьків через старі щоденники та листи. Вона відкриває складний шлях батька з Нанкіна до Тайваню та глибокі почуття, що поєднували його з матір’ю. Через архіви та спогади постає картина життя, сповненого втрат, любові та історичних потрясінь. Фільм поєднує особисту пам’ять і національну історію. Він показує, як родинні історії формують ідентичність поколінь. Це медитативна розповідь про пам’ять, любов і спадщину.
Документальний фільм спостерігає за життям трьох прибережних районів Тайваню, де природа та людська діяльність існують у крихкій рівновазі. Режисер протягом багатьох років фіксує зміни ландшафтів і повсякденного життя, створюючи медитативний портрет часу. Камера зупиняється на деталях, перетворюючи буденність на поетичні образи. Фільм розмірковує про пам’ять, сталість і змінність світу, де минуле, теперішнє і майбутнє зливаються в один безперервний потік. Це споглядальна робота про людське існування та його зв’язок із простором.
Режисер повертається у рідне тайванське село після 24 років відсутності, щоб дослідити свою сім’ю та минуле. Його брат став медіумом і служить місцевим божествам, що глибоко вплинуло на життя родини. Через камеру він намагається зрозуміти, де межа між вірою, травмою та реальністю.
