Роберт Авранш, розривається між любов'ю до випивки і жінки, з якою познайомився в потягу. Режисер зачіпає свою улюблену тему - сексуальна незадоволеність жінки, а деякі сцени здаються тими, що запозичені з його ж попередніх фільмів..
Повернувшись з військової служби додому інженер-хімік Андре Фрагман, який отримав прізвисько «Фербенкс» від батька-кіномеханіка, не може знайти роботу за спеціальністю через давню участь в антиурядовій демонстрації. Його друзі Етьєн і Жан-П'єр виявляються безсильні допомогти йому. Всі його спроби знайти вихід закінчується невдачею, і зневірений герой сходить з розуму.
Страховий агент Ален Дюрей (Патрік Девар), що перебуває в депресії, хоче накласти на себе руки. Він проходить курс лікування революційним методом «флеш-терапії». За цією методикою область гіпоталамуса бомбардується променями. Той, хто раніше був у депресії, стає «щасливою людиною», випромінює вічний оптимізм і в сексуальному, і професійному житті діє бездоганно, як робот. Дивлячись на чоловіка, дружина агента впадає в депресію, а потім сама проходить «флеш-терапію». Лікар П'єр Валуа (Жак Дютрон), що розробив цей спосіб лікування, зі смутком спостерігає за блаженними монстрами, створеними його стараннями, і не бачить для себе іншого виходу, окрім «флеш-терапії». Незабаром уся країна вступить в еру «флеш-терапії», сплаченої державною страховкою.
В основі фільму історія кохання Рауля і його жінки Соланж. Коли Соланж захворіла, Рауль вирішив знайти для неї коханця, аби хоча б таким чином повернути її до життя. Рауль знаходить Стефана — незнайомця, який любить слухати Моцарта і любить порядок. Стефанові не вдається розважити Соланж, усі погоджуються, що єдине, що зможе її врятувати це дитина. Однак вона не може завагітніти від жодного з коханців і в розпачі йде працювати до літнього табору, де вона зустрічає Крістіана. Саме Крістіан, невинний 13-річний хлопець повертає її до життя.
Під час Другої світової війни у квітні 1943-року французькі війська вибили німців з маленького туніського містечка Ель-Ксур. У сейфі міського банку знаходилася велика кількість золотих злитків вартістю 6 мільярдів доларів. Оскільки у містечку не залишилося жодної живої душі, для перевезення цього золота у безпечне місце — до Сфаксу, послали спеціальний автомобіль у супроводі двох вантажівок з бійцями іноземного легіону для супроводу та охорони.
Коли конвой прибув на місце, та був несподівано майже повністю знищений німецьким підрозділом — 4-тою ротою під командуванням капітана Ульріха Дітерле (П'єр Землер), яка невідомо як опинилася у місцевій фортеці. Живими залишилися тільки унтер офіцер Едуард Маюзар (Мішель Константен), сержант П'єр Оганьєр (Жан-Поль Бельмондо), легіонер Буасьє (Мішель Кретон). До них приєднався вцілілий артилерист — капрал Бераль (Жак Вільре). Вночі сержантові Оганьєру та артилеристові Бералю за допомогою вцілілої гаубиці вдалося знищити німецький підрозділ.
В умовах, що склалися, Оганьєр та Буасьє запропонували поділити усе золото на чотирьох. З цим категорично не погоджується унтер офіцер Маюзар, який бере командування на себе і погрожує трибуналом. Що ж буде далі та де опиниться золото?
Сюжет фільму побудований на ідеях французького ученого-медика і філософа Анрі Лаборі, який сам озвучує їх у фільмі. Три людські долі покликані проілюструвати ідеї Лаборі про зв'язок людської психології і суспільства. На прикладі трьох персонажів учений доводить, що всі людські реакції обумовлені умовами, в яких пройшло їхнє дитинство.
Дружина головного героя фільму гине в автомобільній катастрофі, залишаючи на піклування чоловіка свою 14-річну дочку, яка зовсім не є дочкою цього чоловіка. Він - її вітчим. У нього і в думках не було заводити з нею любовну інтригу: є подружки старші по віку, ніж ця дорослішаюча на очах дівчинка. Але він нічого не може поробити зі своїми почуттями, а головне - з її почуттями...