Наївний молодий Франц знайомиться на вулиці з Леопольдом, процвітаючим бізнесменом набагато старше за нього. Леопольд запрошує хлопця пожити у себе. Між ними спалахує бурхливий роман. Але він незабаром зміняється кошмаром подружнього життя, коли партнерів зв'язує тільки ліжко. Франц перетворюється на залякану дружину-домогосподарку, до якої постійно прискіпується чоловік-деспот, що шукає привід для сварки...
Фільм оповідає про один тиждень з життя респектабельного літнього доктора (Пітер Фінч) і інтелігентної жінки середніх років (Гленда Джексон), які не тільки користуються однією телефонною службою, але і, як з'ясовується, ділять одного коханця (Мюррей Гед) - амбітного молодого винахідника.
Сором’язливий першокурсник, що страждає від депресії, переживає самогубство найкращого друга, а також перше кохання в цій захопливій історії про дорослішання.
Солдат Гі-Те вирішує втекти на південь разом зі старшим товаришем Джун-Йоном, приспавши його. Подорож перетворюється на емоційне випробування, де розкриваються приховані почуття та страхи. Вони стикаються з реальністю, яка не дозволяє легко змінити життя. Дорога стає символом пошуку свободи й прийняття себе. Це історія про ризик, любов і наслідки рішень.
«Любителі історії» зняті за п’єсою знаного британського драматурга Елана Беннета, що вона ішла в Національному театрі Лондона протягом 2004-2005 років. І всі виконавці головних ролей у виставі грають їх також у фільмі. Варто ще зауважити, що режисер стрічки Ніколас Гітнер, принаймні, на той час був керівником згаданого театру. Й безумовно, від театральности в такому визначеному сюжеті відійти було неможливо, але й насильно її долати також не випадало.
У результі, постає історія, в якій немає яскравих подій чи складних переворотних моментів, у якій превалює не дія, а дещо інше. Скажімо, тут багато діалогів – про сенс життя, про літературу і, безумовно, належним чином – про історію. Й тут часом дискутуються проблеми, що їх і в житті зазвичай воліють не піднімати.
Історія трьох друзів, які переживають дорослішання, перше кохання та сумніви щодо власної ідентичності. Двоє хлопців, Шейн і Джонатан, з дитинства нерозлучні, але їхні стосунки ускладнюються появою дівчини, яка змінює їхній світогляд. Кожен із них поступово відкриває власні почуття, страхи та приховані бажання. На тлі шкільного життя та емоційних конфліктів вони змушені обирати між дружбою, любов’ю та самопізнанням. Фільм тонко показує процес дорослішання та складність перших серйозних емоційних зв’язків.
Занадто багато знущань зазнає Домінік від сокурсників у коледжі, тож припиняє туди ходити та зачиняється у віртуальному світі. Тут він зустрічає суїцидальну дівчину, яка показує "кімнату самогубців" – місце он-лайн зустрічі всіх, кому, як і Домініку, чи то справді набридло жити, чи то подобається створювати таке враження. "Хіхікоморі" – соціологічний феномен, що описує "Інтернет-залежних" - ось про кого йдеться. Ці "неовідлюдники" 21 століття можуть провести від кількох місяців до кількох років, зачинені у кімнаті, нічого не потребуючи, окрім комп’ютера та Інтернету.
Нормандія, 1985. На пляжі грає The Cure, і Алекс впевнений, що все життя попереду: він закінчує школу і ще не знає, чим хоче займатися далі, але точно знає, що хоче бути щасливим. Його човен потрапляє в шторм, і від краху Алекса рятує новий знайомий. Вони швидко зближуються, клянуться один одному станцювати на могилі того, хто розпрощається з життям першим, адже в 18 років здається, що цього не станеться ніколи. Але чи зможе їхня дружба пережити хоча б одне літо? Літо 1985 року.
Сімнадцятирічний Джо от-от має вийти з виховної колонії. Якщо суддя схвалить звільнення, він зможе жити сам. Та коли в колонії з'являються нові в'язні, Джо починає сумніватись у власному жаданні свободи.
