Військова драма про захоплення частини Території Грузії 2008 року. Американському журналістові повідомляють про зростання напруження на території Незалежної Грузії, і він вирушає туди разом зі своїм оператором. У Грузії журналісти опиняються в епіцентрі бойових дій і стають свідками етнічної чистки та інших військових злочинів російських окупаційних військ.
Каміла чекає чоловіка, який пішов на фронт. Але одного разу вона отримує короткий лист про розрив між ними. Каміла вражена і готова до всього. Вона вирішує переодягтися в чоловічий одяг і знайти чоловіка. Вона прямує до фронту по невідомих стежках, щоб не потрапити на очі жандармам. У лісі вона зустрічає групу солдатів, які не підозрюють, хто вона є насправді. Вона відкриває вночі і вдень те, що не могла б і уявити, те, про що їй ніколи не розповідав чоловік: Францію.
Kристiна - дівчина, прикута до інвалідного крісла. Щоб уникнути ізоляції, вона їде в паломницьку поїздку до Лурду, культове місце для католиків в Піренейських горах. Чудесному зціленню сприяє не тільки святе місце, але й стосунки, що несподівано виникли між нею та чоловіком, котрий супроводжував групу.
Життя десятирічної Віолетти було звичайним: школа, подружки, скромна квартира, де на неї завжди чекала побожна і турботлива бабуся. Тишу і спокій дому зрідка порушували раптові набіги екзальтованої і безпутної Ганни, матері Віолетти. В один з візитів Ганни, що завжди мала з собою фотоапарат, у матері сяйнула думка: чому б не зробити портрети дочки в дорослих образах, «перетворивши» її на Марлен Дітріх?
Жанна — письменниця, заміжня, має двох дітей. Вона починає помічати зміни в будинку. Її тіло починає мінятися. Але ніхто довкола неї, здається, цього не помічає. Сім'я списує страхи Жанни на стрес, пов'язаний з виходом її нової книги... Фотограф її матері посилає Жанну до Італії на пошуки однієї жінки. І там, перетворившись в іншу жінку, РозаМарію, вона нарешті зрозуміє дивний секрет її дійсної суті.
Тридцять три (33!) всесвітньо відомих режисери взяли участь у створенні цього альманаха на замовлення Дирекції кінофестивалю Канн спеціально до 60-го ювілея. Кожен зняв короткометражний фільм на тему кіно.
Над тривимірним Нью-Йорком ширяє піраміда безсмертних богів – лиховісна корпорація «Євгеніка», що викрадає людей для своїх таємних експериментів. А у похмурих завулках нишпорить серійний убивця, про якого відомо лише те, що він – не людина. Тут Джілл, загадкову жінку із синіми волоссям і синіми сльозами, чекає зустріч з древнім богом Гором, якого присудили інші боги до смерті. У нього є лише сім днів, щоб знайти людську оболонку і спокусити Джілл, яка володіє таємничим даром і здатна врятувати приречене божество. Єдиний вибір Гора – тіло замороженого 30 років тому бунтаря Нікополя, якому відомі страшні таємниці Нью-Йорка майбутнього.
Люсі, студентка факультету історії мистецтв, намагається проникнути в таємницю жінки, яка зображена в картинах Ватто, але завжди повернена до глядача спиною. Заворожена таємницею, якою оповиті картини Ватто, вона починає вивчати життя художника, який помер від туберкульозу у віці 37 років в 1721 році.
Життя Едіт Піаф було схоже на битву, щодня їй доводилося боротися за право, жити, співати і кохати! З трущоб Парижу вона піднялася на підмостки Нью-йоркських концертних залів і заволоділа серцями всього світу. Її друзями були відомі люди того часу - Жан Кокто, Марлен Дітріх, Марсель Сердан. Піал, яка виросла в страшній убогості, досягла колосального успіху.
Бельгійка Амелі, що народилася в Японії, багато літ провела оддалік Країни Висхідного Сонця, вважаючи її своєю батьківщиною. І ось нарешті здійснилася її мрія: вона працюватиме перекладачкою в крупній токійській корпорації. Проте, не дивлячись на прекрасне знання мови, зачарована Амелі незабаром усвідомлює, що цього явно недостатньо, щоб порозумітися з новими колегами.
У дитинстві кожного є вирішальна точка, подія, що відіграє значну роль у становленні дорослого. Кінематографісти, які брали участь у створені цьго фільму, були обрані завдяки їх індивідуальному підходу до кіно, а також подібності з режисером-героєм епізоду. Кожен з них мислить по-своєму, не лише віддаючи шану видатним режисерам, а й висвітлюючи теми, які були близькі героям їх розповідей.