Що робити, якщо шістдесятирічну німецьку вдову вабить марокканець, років на тридцять молодше за неї? А якщо це любов? А може, просто «зустрілися двоє самотніх»?
Кейт Вінслет грає Сару, домогосподарку, яка розглядає своїх нецікавих сусідів (жінок, які можуть назвати задоволення від спа "глибоким духовним переживанням") як соціологічні типи, а не рівню. Зустрівши у місцевій пісочниці іншого такого ж нетипового батька (Бреда у виконанні Патріка Вілсона), вона поступово втягується у стосунки, які зроблять двох дорослих такими ж неуважними до наслідків, як діти, що навколо них, діти, які стають жертвами, свідками, якорями і каталізаторами дії історії.
Трагедія одинака, що опиився зайвим у суспільстві «загального благоденства» Епохи Економічного чуда. Ханс Еп кілька років провів далеко від батьківщини в іноземному легіоні, і от повернувся назад. «Вже краще б тобі не повертатися!» - злобливо сичить мати, зустрічаючи сина на порозі будинку. І Ханс іде, влаштовується на роботу в поліцію, обзаводиться родиною, потім стає продавцем овочів у магазині. Дружину він не любить, вона платить йому тим же. Кохана Ханса занадто горда, щоб зв'язати життя з вуличним торговцем.
Героєві фільму Бруно пропонують вступити в банду для пограбування банку. Паралельно він виявляється втягнутий в любовну інтригу між Джоаною і сутенером Францем. Є декілька шляхів виходу з ситуації, що створилася...
Заснований на п'єсі Франца Ксавера Кротца, яка, своєю чергою, базується на реальній історії, цей фільм Райнера Вернера Фассбіндера розповідає про зовсім юну дівчину, яка, вмовивши місцевого хлопця стати її коханцем, викликає гнів свого батька, чиї інцестуозні сексуальні домагання до неї стали нестерпними.
Удостоєний багатьох нагород передостанній фільм великого Лукіно Вісконті. Літній професор — естет і пристрасний колекціонер предметів мистецтва та музики, живе у старовинному палаццо. Він давно вирішив для себе, що краще думати про досконалі творіння людей, аніж про самих людей — стражденних, неспокійних, недосконалих. Одним із захоплень професора є сімейні портрети в інтер'єрі — жанр, званий англійцями Conversation Piece — «фрагмент розмови» персонажів, зображених на полотні. І ці «фрагменти розмови» цілком влаштовують професора. Інших бесід йому не треба. Та раптом метрономний побут професора несподівано порушують постояльці, яким він вимушено надає верхній поверх свого палаццо — маркіза Брумонті з молодим альфонсом Конрадом та її донька Льєтта з нареченим Стефано. Персонажі для Conversation Piece є. От тільки, цей «фрагмент розмови» професору не доведеться розглядати крізь лінзу. Йому доведеться стати його учасником.
Пожежна команда провінційного містечка влаштувала бал. Сатира на комуністичний режим, притча про громаду, де помилка однієї людини визначає долю інших.
«Амаркорд» на романьольском діалекті курортного містечка Ріміні, де виріс Феліні, означає «Я згадую». Дія цієї ностальгічної картини відбувається в італійській провінції в 30-х роках XX століття за часів фашистської диктатури Муссоліні. Гормони вирують в юних тілах підлітків. Родина, церква і дружба – непорушні основи побуту і життя городян. На вулицях розвішені велетенські портрети великого «дуче». Секс панує на кожному розі. І життя, яке демонструють в місцевому кінотеатрі, береться за еталон справжнього життя.
Там, де на одного чоловіка припадає шістнадцять жінок, Андула не має шансів знайти своє кохання доки до їхнього промислового містечка не приїздить розпутний піаніст, який бодай тимчасово вгамовує її пристрасть. Після спільної ночі вона збирає валізу та вирушає на відвідини до Праги, але по прибутті дізнається, що там на неї не чекають
Життя шанованого вчителя руйнується, коли учениця звинувачує його у спробі зґвалтування. Незважаючи на його бездоганну репутацію та щасливий шлюб з колегою-вчителькою, родина учениці висуває проти нього звинувачення.
Екранізація однойменного роману Октава Мірбо 1900 року. Парижанка Селестіна їде за місто, до маєтку пари Монтей, щоб отримати місце покоївки. Нечисленне сімейство дивує новеньку своїм характером і поведінкою. У дому нового хазяїна усе дуже заплутано, проте, досвідченій покоївці вистачило пари днів, щоб розібратися у стосунках сім’ї Монтей. Селестіна звикає і до Монтеїв, і до маєтку, так само, як вони звикають до нової покоївки...
П'єро тікає від свого нудного суспільства і вирушає з Парижа до Середземного моря разом з Маріанною, дівчиною, яку переслідують наймані вбивці з Алжиру. Вони ведуть нестандартне життя, постійно перебуваючи в бігах.
Мішель Буку грає бізнесмена, що запідозрив свою дружину в невірності. Одержавши цьому підтвердження і взнавши адресу коханця, він приходить до нього. Бесіда між ними пішла мирно всупереч логіці, хоча спочатку герой Моріса Роне і здивувався і злякався одночасно такому візиту, але вони швидко порозумілися. Від нього чоловік дізнався багато що про свою дружину, чого ніколи і не знав, але як він не намагався зрозуміти ситуацію, справитися з ревнощами і образою він не зміг... раптовий удар статуеткою по голові і... труп на підлозі.
Чорношкірий поліцейський і білий шериф з провінційного містечка в США вимушені разом займатися розслідуванням таємничого вбивства. Крім кольору шкіри вони сильно відрізняються характерами і методами розслідування, але для викриття вбивці цим крутим поліцейським необхідно об'єднати свої зусилля.
Червона Борода - це прізвисько лікаря лікарні для бідних, у яку після університету попадає молодий і честолюбний доктор Ясумото. Він не приймає порядків, які панують у лікарні, суворості й часом, брутальності доктора.
Тільки згодом Ясумото розуміє, що за твердістю й суворістю Червоної Бороди ховається безмежна доброта, висока моральність і справжнє милосердя. Він осягає справжнє призначення лікаря й визнає його своїм учителем.
