Ізумі доглядає за своєю матір’ю, яка страждає на деменцію. Її пам’ять поступово зникає, але спогади сина залишаються яскравими. Минулі події знову виринають, змушуючи його зіткнутися з болючими істинами. Це глибока історія про пам’ять, втрату та любов.
Сімнадцятирічна Наомі — розбещена й бунтівна дівчина з Нагої, яка постійно свариться з батьками. На літо її відправляють працювати до тітчиного заїзду в селі. Там вона неохоче погоджується доглядати літню родичку пані Коіде, що страждає на хворобу Альцгеймера. Повільно між ними виникає теплий і несподіваний зв’язок. Старенька відкриває Наомі інший погляд на пам’ять, турботу й цінність простих моментів. Літні дні серед природи змінюють характер дівчини. Дорослішання приходить через співчуття, якого вона раніше не знала.
Успішний бізнесмен Саекі веде насичене життя і готується до важливих сімейних подій, але раптово стикається з раннім проявом хвороби Альцгеймера. Спочатку він ігнорує симптоми, списуючи їх на втому, однак поступово втрачає пам’ять і контроль над власним життям. Разом із дружиною він намагається боротися з невблаганною хворобою, яка руйнує їхні плани на майбутнє. Родина проходить через біль, страх і прийняття неминучого. Історія показує крихкість людської свідомості та силу любові перед обличчям втрати.
Брат і сестра, Джон і Уенді Севідж, зростали, мріючи скоріше позбавитися від образ і грубощів з боку свого батька, Ленні Севіджа. Але, через багато років, коли вони вже живуть своїм самостійним життям, раптово вмирає подруга їх батька і з'ясовується, що він не може сам про себе поклопотатися, оскільки страждає недоумством. Родинне почуття зобов'язало їх допомогти йому, але в першу чергу вони повинні досягти згоди з самими собою, поборовши усередині себе демонів, яких виростив в них Ленні.
Після смерті дружини Кензабуро вирушає до Англії разом із сином і невісткою, щоб виконати її останнє бажання — розвіяти прах біля озера Віндермір. Подорож стає емоційним випробуванням, адже між батьком і сином існує напруга та невисловлені образи. Втрата змушує героя переосмислити минуле та стосунки в родині. У чужій країні він знаходить нові зв’язки та поступово розуміє важливість примирення. Історія про скорботу, любов і спробу завершити незакінчені справи.
Літній чоловік дізнається, що у нього хвороба Альцгеймера, і повідомляє про це родині. Його дружина та доньки по-різному реагують на новину, намагаючись впоратися з майбутньою втратою пам’яті близької людини. Історія поступово показує, як хвороба змінює сімейні стосунки та змушує переосмислити минуле. Попри біль і страх, родина відкриває для себе цінність спільних спогадів і важливість прийняття неминучого.
Успішний працівник Шунсуке поступово віддалився від своєї родини через кар’єру. Коли його батько починає втрачати пам’ять через деменцію, він вирішує організувати сімейну подорож. Мета поїздки — відновити зв’язок між членами сім’ї та згадати важливі моменти минулого. Подорож стає емоційним випробуванням, де кожен стикається зі своїми образами та недомовленостями. Це історія про сім’ю, час і спробу повернути втрачену близькість.
Родина стикається з важким випробуванням, коли бабусі діагностують хворобу Альцгеймера. Щоденні труднощі догляду змінюють життя всіх членів сім’ї. Через біль і нерозуміння вони поступово знаходять співчуття й силу підтримувати одне одного. Це історія про любов, терпіння та людяність у складних обставинах.
Чоловік, який убив свою дружину через її страждання від хвороби Паркінсона, сам здається поліції, але приховує важливі деталі свого життя. Слідчі намагаються з’ясувати, що він робив протягом двох днів до здачі, але він мовчить. Розслідування стає моральною дилемою між співчуттям і законом. Історія поступово розкриває складні етичні питання евтаназії, провини та любові. Фільм досліджує межі людського співчуття та відповідальності, показуючи, що правда інколи важча за злочин.
Томофумі Танно отримує діагноз ранньої хвороби Альцгеймера у 39 років, що кардинально змінює життя його та його дружини. Протягом дев’яти років вони разом вчаться жити з прогресуючою втратою пам’яті, намагаючись зберегти любов і гідність. Попри невблаганний перебіг хвороби, пара не здається і шукає сенс у щоденних моментах радості та підтримки. Їхня історія показує, що навіть коли пам’ять зникає, емоційний зв’язок може залишатися сильним. Це глибоко людяна розповідь про прийняття, турботу та силу подружньої відданості перед обличчям невиліковної хвороби.
Професорка, у якої діагностували ранню хворобу Альцгеймера, намагається впоратися з болем від поступової втрати себе, продовжує жити й дарувати любов своїм близьким.
Молодий чоловік Чжун Буфань тікає з дому та випадково зустрічає літнього Рен Цзіціна, який страждає на хворобу Альцгеймера й приймає його за свого сина. Оточення вирішує підтримати ілюзію, відтворюючи важливі спогади з життя старого. У процесі цієї гри герої поступово відкривають правду про минуле, родинні зв’язки та власні почуття. Те, що починалося як обман заради співчуття, перетворюється на глибоку подорож самопізнання, де кожен змушений переосмислити значення сім’ї, пам’яті та прощення.
Після смерті матері молодий чоловік опиняється сам і вирушає шукати батька, який покинув сім’ю. Залишившись без підтримки, він знаходить притулок у самотньої жінки. Спочатку їхні характери конфліктують, але поступово між ними виникає теплий зв’язок. Дізнавшись про її хворобу Альцгеймера, герой починає змінюватися, відкриваючи в собі співчуття та відповідальність. Це зворушлива історія про людяність, втрату пам’яті та силу взаємної підтримки.
Рьоко Ітакура повертається як суворий урядовий агент, готова розслідувати найскладніші випадки ухилення від податків. Цього разу вона береться за фанатичну релігійну секту, очолювану корумпованим лідером, і використовує хитрість та професіоналізм, щоб розкрити злочин та покарати винних.
Жінка середнього віку намагається впоратися з сімейними труднощами після того, як її свекор захворює на Альцгеймера. Її життя наповнюється турботами, конфліктами та виснаженням. Водночас вона шукає баланс між обов’язком і власними потребами. Ця зворушлива історія показує силу терпіння, любові та людяності у складних життєвих обставинах.
Різдво - дивне свято. Комусь достатньо помилуватися на святкові прикраси та провести час у сімейному колі, щоби знову знайти щастя, а хтось давно розчарувався у святах, хоча глибоко в душі сподівається на диво...
Світлий, чистий і трохи сумний, людяний фільм про найголовніше свято — кілька красивих і ненав'язливих новел, овіяних духом Різдва, трошки пересічних сюжетно. Всі вони про одне й те ж — про різдвяне диво, про свято, що обов’язково врятує зневірених і самотніх людей, яким нікуди піти та нема від кого чекати допомоги. Це, звичайно, лубок, але лубок теж буває різний.
Надер і Сімін уже 14 років як одружені, а їхній доньці Терме незабаром виповниться 11 років. Вони освічені, мають стабільну роботу, живуть у просторій квартирі в одному з великих міст Ірану. Та все ж вирішили поїхати з країни. Після півторарічної біганини по відповідних установах, очікування та чималих витрат вони нарешті отримують бажану візу. Але майже перед самим від’їздом Надер відмовляється їхати, оскільки не може покинути свого батька, який страждає на хворобу Альцгеймера. Сімін подає на розлучення, сподіваючись, що суд задовольнить її прохання і вона зможе з дочкою поїхати закордон. А Терме, тим часом, сподівається, що мама змінить свою думку і збереже їхню сім’ю...
