«Тиша що вабить» — британський докудраматичний телефільм 2007 року, який описує невдалу трагічну спробу підняття по північній стороні гори Айґер команди скелелазів Тоні Курца в 1936 році. Під час спроби всі четверо альпіністів трагічно загинули.
Молодий і гарячий хлопець на ім'я Мартін уже два роки виграє у телешоу, де підкорює скелю, встановлену прямо в студії. Рочч – майстер світового класу та очолює нову хвилю альпіністів. Рочч бачить у Мартіні лише «акробата», який здатний на чоловічі вчинки. Між хлопцями виникає суперечка. Вони обидва мають підкорити гірську вершину в Аргентині під назвою Серро Торре. Журналісти, колеги, друзі та два суперники вирушають на місце, де вирішитися ця суперечка та хлопці чекають сприятливих погодних умов, щоб підкорити вершину. Хто переможе у цій битві: досвідчений альпініст Рочч чи хлопець із телевізійного шоу, який і гір ніколи не бачив?
Письменник Цутому живе самотою в гірській хатині в Наґано, віддалившись від міського шуму та людських зв’язків. Його щоденність складається з простих ритуалів: збирання грибів, вирощування овочів і приготування їжі з дарів природи. Через зміну пір року він переосмислює своє життя та втрату дружини, чий прах досі зберігає. Іноді його спокій порушує редакторка та кохана Мачіко, яка нагадує йому про світ людей. У тиші гір він поступово вчиться приймати скорботу і знаходить крихкий баланс між самотністю, любов’ю та пам’яттю.
Епічне оповідання про перше тріумфальне сходження на вершину Евересту, почате скромним бджолярем з новозеландського Окленду Едмундом Хілларі і його провідником Тенцингом Норгеєм. Історія звичайного людини, яка билася з власними «демонами сумніву», а в результаті підкормла найвищу вершину світу.
Тут є все, окрім традиційних кінематографічних прийомів...
У 1975 році Годфрі Реджіо, людина, яка провела 14 років в мовчанні і молитвах, несподівано дійшла ідеї зняти фільм в абсолютно новому стилі. Він задумав узяти образи з реального життя - емоційні, сирі, відверті картини - і відрекомендувати їх в невербальній, нелінійній формі, створивши, таким чином, свого роду кіноконцерт, він задумав трилогію "Каці".
В основі фільму сотні годин відеозаписів, зроблених у той час, коли Майкл Джексон готувався до виступу в Лондоні. Більша частина матеріалів була знята в червні 2009-го року, на двох майданчиках: критому стадіоні STAPLES Center у Лос-Анджелесі та арені The Forum у приміському містечку Інглвуд (Каліфорнія). Саме там Майкл Джексон репетирував серію концертів, які мали відбутись у лондонському розважальному центрі O2 Arena.Фільм, який частково зроблений у форматі 3D, розповість про співака, його кар'єру, представить свідчення та спогади його друзів, а головне -- покаже, яким міг бути його концерт, що не відбувся.
У 1985 році двоє альпіністів - Джо Сімпсон і Саймон Етс - вирушили підкоряти західний схил Сеула Гранді в Перуанських Андах. Їхньою головною метою був семитисячник, що до цього часу ще не підкорився жодному альпіністові. Цей фільм-реконструкцію знято в досить незвичайній манері: у документальній частині Сімпсон і Атс через двадцять років розповідають, як усе було, у той же час, як молоді актори серед снігів і льоду грають їх жахливу історію. Джо Сімпсон ламає ногу. Атс вирішує спускати друга донизу. Крижана краса Анд виявляється жахом, від якого кров холоне в жилах. Присутність у кадрі живих прототипів героїв фільму розвіює сумніви про те, як усе закінчиться. Але, як не дивно, напруга від цього не слабшає. Якщо порівнювати „Торкаючись безодні” з простим ігровим фільмом про альпіністів - від радянської „Вертикалі” до голлівудського „Скелелаза” - виявляється, що справжня історія, розказана живими людьми, здатна вразити значно більше, ніж будь-які фантазії сценаристів.
20 квітня 1999 року двоє учнів середньої школи «Колумбіна» у Літтлтоні (шт. Колорадо) застрелили 13 осіб. Режисер Майкл Мур подорожує по США, щоб дізнатися, чи багато зброї знаходиться на руках у людей і наскільки поширені злочини, скоєні з застосуванням зброї. Серед тих, з ким він зустрічається: члени Мічіґанської воєнізованої дружини, які доводять, що носіння вогнепальної зброї — їхній громадянський обов’язок і конституційне право; представник найбільшого в Літтлтоні роботодавця — компанії «Локгед», який наполягає, що вироблені його фірмою ракети призначені винятково для оборонних цілей; рок-зірка Мерилін Менсон, який вважає, що його агресивні шоу зробили цапом відбувайлом, вбачаючи в них причину молодіжної злочинності; соціолог Баррі Ґласснер, який доводить, що американці живуть у «культурі страху», створеній засобами масової інформації.
Чому американці такі … товсті?
Відповідь міститься у двох словах: fast food!
Скандальне фактологічне розслідування про роль мережі ресторанів швидкого харчування McDonald’s в ожирінні американців (для прокату в США хронометраж фільму було скорочено на чотири хвилини з міркувань цензури).
Режисер поставив експеримент на собі: упродовж місяця він тричі на день харчувався в McDonald’s’і. Причому винятково популярними порціями "Supersize" (подвійна порція). Після цього в нього утричі піднявся рівень холестерину в крові і з'явилися інші проблеми зі здоров'ям.
Після прокату фільму в США McDonald’s виключив із меню свою фірмову страву.
Номінант на премію „Оскар”-2005.
Майкл Мур продовжує свій хрестовий похід проти усіх. Особливо якщо ці всі торгують зброєю, таємно дружать з Осамою або... а ось, торгують здоров'ям нації. Вількомен - розслідування корупції в американській системі охорони здоров'я. І чомусь на Ґуантанаме.
Фільм про зв'язки Джорджа Буша і Усами бін Ладена, що викликав широкий суспільний резонанс, одержав "Золоту пальмову гілку" Каннського кінофестивалю в 2004 році. Відомий американський документаліст Майкл Мур аналізує причини і наслідки терактів 11 вересня 2001 року в Нью-Йорку і Вашингтоні. Американські кінокомпанії спочатку відмовилися випускати цей фільм в прокат в США.
