Сюжет фільму розгортається у комуністичній Східній Німеччині 1984 року. Лишається 5 років до падіння Берлінського муру. Творчі люди (і не тільки вони) перебувають під пильним оком держструктур. Здавалось би цілком лояльного до влади драматурга один впливовий чиновник раптом починає у чомусь підозрювати – як результат, розпочинається тотальне стеження за ним та його подругою-акторкою. Завдання з пошуку компромату лягає на плечі капітана таємної служби «Штазі», який береться за це завдання ще й мріючи піднятися службовою драбиною. Таким чином він занурюється у досі незнане йому життя інших, наповнене коханням, творчістю, свободою думки і слова…
26 серпня 1961 року, за один день до початку будівництва стіни, чемпіонат по плаванню. Гарі перейшов кордон Східного Берліна з фальшивим паспортом, і в Західному Берліні з'єднався з групою дисидентів.
Вони вирішили викопати 140-метровий тунель і зробили це. Це несамовита історія любові, відчаю і порятунку 29 східних німців заснована на реальних фактах.
Мати Алекса опинилась в комі незадовго до падіння Берлінської стіни. А коли, нарешті, прийшла до тями, не було вже ні ГДР, ні країн соціалізму, що «переміг». Через тривогу за здоров`я матері, Александр вирішив не розповідати їй про зміни: адже що ще як не торжество капіталізму може доконати переконану комуністку? Синові довелося піти на обман і перетворити свою квартиру на острівець минулого, в останню фортецю неіснуючої держави. Старанно вдавати, що справа Леніна як і раніше живе й перемагає.
Справжні друзі Хайко і Томмі мріють утекти з обридлого їм комуністичного Берліна в далеку Австралію. Спроба переходу кордону приводить їх за ґрати. Опинившись у справжньому пеклі, де виживають тільки стукачі і скажені звірі, Хайко рятується, заручившись дружбою місцевого фашистського ватажка, а Томмі зважується на відчайдушну втечу… Їм призначено побачитися лише через 4 роки, у Берліні, де Хайко командує зграєю бритоголових, що вийшли з підпілля після падіння «Стіни»…
“Леґенди Ріти” – історія життя молодої жінки, що потрапила до терористичної організації. Ріта стає терористкою майже випадково – закохавшись. Згодом, зрозумівши абсурдність і нікчемність такого життя, вона приймає пропозицію спецслужб Східної Німеччини й залишається там назавжди, намагаючись стати такою, як усі громадяни соціалістичної країни. Їй це майже вдається. Майже, бо Ріта по справжньому сильна й романтична натура, на відміну від друзів-терористів і нових товаришів, що мріють опинитися на Заході. Сам погляд Ріти на соціальний устрій не типовий, вона вміє приймати даність і тому має радість від життя як такого, вона не бачить недоліків соціальної системи НДР. Напередодні падіння “залізної завіси” вона не може зрозуміти, чому люди так легко готові відмовитись від здобутків соціалізму…
“Леґенди Ріти” – це радше соціальне послання... Шльондорф дуже різноплановий режисер. Та після успіху “Бляшаного барабана” від нього чекають саме на щось подібне. Хоча, якщо згадати його творчу біографію, – для нього що завжди було важливіше за як.
Аксінья Куріна
Літо, 1990 рік. Берлінський мур впав, і Німеччина готується до возз'єднання. Троє друзів виявляють у покинутій шахті мільйони марок НДР і вигадують хитрий шлях до збагачення. За невигідним курсом «два до одного» вони міняють «мертві» гроші, які скоро знеціняться – коли маєш їх мішками, чому б ні? Балансуючи між дружбою та спокусою багатства, друзі втягують у свою витівку ціле містечко, яке стає епіцентром найбільшої фінансової авантюри возз'єднаної Німеччини.
Барбара, молода лікарка у Східній Німеччині часів СРСР, подає документи на виїзд за кордон. Її ж по тому одразу карають засланням – працювати до глухої провінції. Тим часом коханий Барбари, що живе в Західній Німеччині, готує для неї втечу...
Відчужені, немов підглянуті з космосу п'ять таксистських історій, сумних і комедійних, трапилися за одну ніч в п'яти мегаполісах світу. Кожна має свою особливу тему, властиву місцю дії. Так, що таке кар'єра, з'ясовується в серці американської мрії Лос-Анжелесі.
Зустріч Старого Світла з Новим відбувається, звичайно ж, у вируючому казані Нью-Йорка. Про зір і сліпоту краще всього знають в столиці світової краси Парижі, а питання життя і смерті - у вічному місті Римі. І, нарешті, тема занедбаності людини в цей світ ніде не виглядає переконливіше, ніж на засніжених просторах Хельсінкі.
