Guner Sernikli is a government official who, with his wife and their wheelchair bound daughter, has been assigned as the head librarian to this isolated province, virtually an exile since there is no library in the village. The family is warmly welcome, but these are the years of political anarchy and leftist/rightist clashes in big cities and the youth of the village inevitably follow the tides. They arrive in Vizontele, just as the situation is becoming really absurd. Guner brings wisdom; his daughter Tuba brings beauty, innocence and love. Some like the Mayor, Nazmi Dogan and crazy Emin appreciate these things but they are in the minority and confusion continues to reign. The story is based on the memories of writer-director Yılmaz Erdoğan of the last summer of his childhood in Hakkâri, Turkey in 1980.
Син - обмежений у коштах кінорежисер - приїжджає у містечко до старих батьків, щоб знімати фільм. Його батько має один смисл у житті - спірну ділянку землі, яку він довгі роки обробляв і яку збирається відібрати держава. Один із його кузенів - легковажний юнак, який вірить у те, що життя у Стамбулі легке та солодке, інший - школяр початкових класів, який мріє про музичний годинник...
4 липня 2003 року американські солдати оточують зовнішній пост турецької армії в Північному Іраку. Вони заарештовують 11 турецьких офіцерів, допитують їх і надягають їм, як терористам, на голову капюшони. Все це - як покарання. За три місяці до цього турецький парламент не дозволив США розмістити війська на своїй території, які хотіли відкрити в Туреччині другий фронт у війні проти Саддама Хуссейна.
Старший лейтенант Сулейман не виніс приниження, і перед самогубством написав прощальний лист.
Задоволена своїм життям і любляча свого чоловіка Бейза починає страждати від раптових і незрозумілих провалів в пам'яті. В цей час в Стамбулі знаходять знівечені ноги невідомих жертв, що повергає місто в жах перед серійною вбивцею. Поки поліція йде по його слідах, Бейза починає розуміти, що між нею і жертвами існує незрозумілий зв'язок.
Фільм заснований на реальних подіях, і розказує про те, як Поль Бернардо і його дружина, Карла Хомолка, викрали, сексуально використали і убили трьох молодих дівчат... Але можливе більш шокуюче, ніж саме насильство і серійні вбивства Бернардо - зрозуміти, як і чому жінка могла любити такого чоловіка, стати його помічницею і співучасницею у всих цих жахах... почавши криваві жнива зі своєї рідної сестри.
Фані народився у звичайній грецькій родині, проте усе своє дитинство він прожив у Туреччині під наглядом діда, який був не лише чудовим кулінаром, але і філософом. Дід жив за принципом «у житті як і в їжі, завше знайдеться місце прянощам». Людина повинна уміти додавати у життя значимі події, щоб додати йому певний «аромат». Фані зростав і під його керівництвом став першокласним кухарем. Доля розділила їх, і свої зрілі роки Фані провів у Афінах, прагнучи за наказу дідуся бути не лише чудовим кулінаром, але і по можливості «підсолодити» життя людям, які навколо нього.
Після багатьох років Фані повертається у Стамбул, до старого діда і жінки, яка колись була його першим коханням, і лише тоді розуміє, що забув залишити бодай дрібку запашного перцю для себе самого.
Селище Тепеджік, 60-і роки. Два підлітки з невеликого селища ходять щодня на роботу в місто. Мохмед підробляє у мудрого продавця кавунів, а Ресипу доводиться терпіти знущання тирана-перукаря. Цих двох хлопців зв'язує пристрасна любов до кінематографа. Вони ходять в магазини, придивляються до техніки, необхідної для створення фільмів, читають журнали і намагаються навчитися цьому складному мистецтву. В той же час хлоп'ята захоплені дівчатами.
