На відшибі боснійського села розташувався трактир «Олена», названий так на ім'я колишньої своєї власниці. Тепер їм заправляє Мартін, її син. Справи у закладу йдуть дуже погано, відвідувачів немає цілими днями.
Мартін п'є, знущається над дружиною, ігнорує рідного брата - повну свою протилежність - і прислухається лише до думки матері. Але одного разу в трактирі з'являється незнайомець, який замовляє бренді і сіль. Після його відходу Мартін пробує почати нове життя, але воно виявляється ще більш жорстоке, ніж він сам...
«Убита» зрадою бойфренда, Еббі й сама не могла пояснити, як опинилася в Токіо. Самотня й загублена в чужому місті, вона не поспішає назад додому. Нові яскраві враження допоможуть заглушити біль зрадництва й почати життя з «чистого аркуша». Від нема чого робити Еббі влаштовується на роботу в ресторанчик, де гостям пропонують спробувати найвишуканіший суп рамен.
Бачачи, який магічний ефект робить цей суп на відвідувачів, вона мріє навчитися мистецтва готування цього супу.
Шеф-кухар втілює свою найзаповітнішу мрію в реальність, відкривши власний ресторан. Проте замість яскравих вражень та приємних відчуттів від досягнення цілі, на її шляху виринають непередбачувані перешкоди, котрі лише погіршують хід всіх подій. Попереду чекає суцільний кухонний хаос, боротьба з сумнівними інвесторами й купа проблем, які лишив після себе попередній власник.
Ресторатор Хо виходить з в’язниці й намагається почати життя спочатку, але минуле швидко наздоганяє його. Його брат — поліцейський під прикриттям, який глибоко проник у тріадні угруповання й балансує на межі викриття. Коли гине донька їхньої подруги, особиста трагедія перетворюється на справу честі. Хо об’єднується з братом та наполегливим офіцером поліції, щоб знайти замовників і виконавців убивства. Розслідування веде їх крізь корупцію, зради та внутрішні розборки мафії, де кожен крок може коштувати життя. Між сімейною лояльністю, законом і спокутою герої змушені обрати, як далеко вони готові зайти заради помсти та справедливості.
У тихому районі Гельсінкі японка Сачі відкриває маленьке кафе з рисовими кульками, але довго не має клієнтів. З часом до неї приєднуються дві жінки, і разом вони поступово створюють теплу атмосферу для відвідувачів. Їхні будні наповнюються простими радощами, неспішними розмовами та новими знайомствами. Кожна з них шукає свій шлях і відповіді на особисті питання. Через їжу, дружбу і спільну працю вони знаходять відчуття дому навіть далеко від батьківщини. Фільм передає спокій і красу повсякденності.
Пара власників ресторану з глухого куточка Нюфаундленду вирішує збільшити відвідуваність, розповсюдивши чутки про нібито помічений в тутешніх околицях різновид качки, що вважався давно вимерлим. "Качка" спричинила ефект значно сильніший, ніж очікувалося, проте результат виявився дещо несподіваним.
Пасажири кумедного автобусу з неадекватним водієм та колоритним кондуктором увесь час потрапляють в смішні ситуації: їх спускають з гори, зав’язавши очі водію автобуса; вони стають свідками любовних пестощів молодят, разом роздаючи чоловіку поради; виловлюють з річки труп, який несподівано оживає; потрапляють на похорони та весілля, опиняючись у центрі розбірок мафіозних кланів. Фільм вважається класикою сербської комедії та входить до Золотої колекції світового кінематографу.
Події стрічки відбуваються у Данциґу (Гданську) від кінця двадцятих і до 1945 року, й охоплюють найганебніший період німецької історії двадцятого століття. В центрі сюжету історія 12-річного хлопчика Оскара (Давід Беннент), який у знак протесту проти дорослих, у світі яких він розчарувався, перестає рости після того, як на свій третій день народження він отримав у подарунок бляшаний барабан. Спостерігаючи за підйомом нацизму, він б'є у свій барабан і видає крик, здатний розбити скло.