Знімальна група вирушає в 10 країн світу (Франція, Данія, Фінляндія, Бельгія, Індія, Великобританія, США, Швейцарія, Швеція, Ісландія), розмірковуючи про можливу загибель людства до 2100 року. Експедиція зустрічається з фахівцями, які працюють в сфері сільського господарства, енергетики, економіки, демократії, освіти. Зібравши воєдино різноманітні і впроваджені проекти, кінематографісти отримали можливість уявити, яким може бути суспільство майбутнього.
Назвою фільму є вираз індіанців гопі /ko yaa nis katsi/, що поміж іншим означає "життя поза балансом", а якщо узагальнити всі значення, то йдеться про стан життя, який вимагає іншого способу життя. Це апокаліптичне бачення зіткнення двох світів: урбанізованого, технологічного, що вибудовується сучасним людством, зі світом навколишнього середовища. Зазвичай, люди сприймають свій світ, свій спосіб життя як прекрасні, тому що в реальності не стикалися достатньо з іншими проявами тих самих явищ. Творці стрічки намагаються розкрити "красу звіра", залишаючи підняті в ній питання на розсуд глядачів... Фільм створювався протягом 7 років і ще понад десятиліття не видавався через ліцензійні обмеження.
"Рік, що змінив світ" — це документальний фільм, який демонструє безпрецедентно нову поведінку природи під час світового всезакриття. Новий нечутний раніше спів птахів у безлюдних містах, кити у льодовиковій затоці, капібари у передмістях по всій Південній Америці — люди в усьому світі мали можливість спілкуватися з природою. У цьому документальному фільмі глядачі стануть свідками того, як найменші зміни у поведінці людей — зменшення руху круїзних суден, закриття пляжів кілька днів на рік, визначення більш гармонійних способів співіснування людей та дикої природи — можуть мати глибокий позитивний вплив на неї.
Цей документальний фільм, оповідачем якого є сер Дейвід Аттенборо — це демонстрація послання від природи, про шляхи її стійкості та здатності відроджуватися, що може дати нам надію на майбутнє.
Документальний фільм "Всередині великої чорнобильської гробниці" супроводжує побудову безпрецедентної 36-тисячотонної сталевої споруди, що має накрити рештки атомної електростанції, зруйнованої у 1986-му році в Чорнобильській катастрофі. Фільм показує міжнародну команду інженерів у їхньому змаганні збудувати нову споруду до того, як первинний бетонний саркофаг — наспіх збудована споруда, що накриває реактор - обвалиться. Тимчасовий саркофаг, збудований лише на 30 років, зараз руйнується, наражаючи світ на ризик ще одного викиду радіоактивного пилу. Рівень радіації унеможливлює побудову нового укриття безпосередньо над старим реактором, тому інженери зводять нову мегаспоруду - вищу за Біг-Бен та втричі важчу за Ейфелеву вежу — осторонь і потім матимуть задачу пересунути найбільший у світі рухомий наземний об'єкт на нове місце над старим реактором.
Цей документальний фільм переносить глядачів у кінематографічну подорож навколо світу, від глибин тропічних лісів Амазонки до Тайванських гір, Монгольської пустелі, Пилососу США, норвезьких фіордів і узбережжя Шотландії, розповідаючи історію нашої планети через шокуючі відгуки, гострі розповіді корінних жителів, які найбільше постраждали від нашої планети, що постійно змінюється, всесвітньо відомих діячів і провідних учених. Цей документальний фільм посилає просте, але вражаюче повідомлення, розкриваючи сувору правду та розглядаючи на великому екрані найактуальнішу проблему нашого покоління – екологічний занепад.