Працівники суднобудівного заводу, які колись відчували єдність і гордість за свою працю, опинилися в стані глибокої кризи. Скорочення, страйки та серія самогубств зруйнували їхню спільноту й довіру один до одного. Через інтерв’ю та спогади розкривається, як солідарність поступилася розчаруванню й взаємній ворожнечі. Люди намагаються зрозуміти, що пішло не так і чому вони втратили спільну мету. Це глибоке дослідження людської гідності, праці та наслідків соціальних потрясінь.
Документальний фільм розкриває темну сторону успіху великої технологічної корпорації. У центрі історії — працівниці фабрик із виробництва напівпровідників, які роками працювали з небезпечними хімікатами в стерильних кімнатах. Багато з них серйозно захворіли або померли, але їхні історії довгий час залишалися непоміченими. Камера слідує за сім’ями постраждалих і активістами, які намагаються добитися справедливості та змусити корпорацію визнати відповідальність. Їхня боротьба здається нерівною, але вони не здаються. Фільм ставить важливі питання про ціну економічного успіху та права людей, що стоять за технологічним прогресом.
Фільм досліджує історію жіночої праці в Південній Кореї від 1960-х років до сучасності, показуючи життя робітниць текстильних фабрик і нових форм зайнятості. Через особисті історії та архівні матеріали розкривається ціна економічного зростання, що супроводжувалося експлуатацією та нерівністю. Паралелі проводяться з іншими країнами Азії, де подібні умови повторюються. Попри зміни технологій і суспільства, базові проблеми праці залишаються незмінними. Це глибоке дослідження боротьби за гідність, права і справедливість у мінливому світі.
У 1970-х роках у Південній Кореї юні дівчата працюють на швейних фабриках, замість навчання. Вони стикаються з тяжкими умовами праці та несправедливістю. Під впливом ідей трудових прав вони починають боротися за гідність і свободу. Через роки вже дорослі жінки згадують свою боротьбу, біль і надії. Їхні історії переписують історію робітничого руху, показуючи роль жінок у ній.
Документальний фільм показує занепад індустріального району Тєсі у китайському Шеньяні на початку XXI століття. Колись потужний центр важкої промисловості поступово руйнується, залишаючи робітників без роботи та надії. Камера спостерігає за їхнім повсякденним життям, труднощами та боротьбою за виживання. Через особисті історії сімей розкривається ширша картина соціальних змін і втрати ідентичності. Це глибокий і чесний портрет епохи, що відходить, і людей, які змушені пристосовуватися до нової реальності.
Документальний фільм досліджує поняття миру через повсякденне життя людей і тварин в одному дворі. Історія поєднує долі літніх людей, доглядальників і безпритульних котів, показуючи їхнє співіснування. Маленькі події розкривають великі теми життя, смерті, турботи й прийняття. Це спокійне, але глибоке спостереження за тим, як формується гармонія у світі.
Документальний фільм створено з тисяч відео, надісланих людьми з усього світу, щоб показати різні обличчя Сеула. Протягом кількох місяців учасники ділилися своїм баченням мегаполіса — від повсякденного життя до особистих історій. З відібраних фрагментів сформовано мозаїку міста, де поєднуються контрасти сучасності, культури та людських емоцій. Це колективний портрет Сеула, який відображає його динаміку, ритм і багатогранність через погляди звичайних людей.
Молодий чоловік опиняється під постійним наглядом камер спостереження у великому місті. Його життя поступово руйнується, а буденні події фіксуються і викривляються системою спостереження. Через цей процес він втрачає відчуття приватності та контролю над власною долею. Реальність стає фрагментованою, а зображення — все більш спотвореними. Історія показує, як сучасне суспільство перетворює людину на об’єкт спостереження та поступово руйнує її ідентичність.