Прокомуністичні/просталінські/просовкові фільми зняті в Україні за совка.
19.02.2021 17:30 Bezvidkhodko
Публічний
Переглянуто 0 з 7 (0%)
6.3 Сюжет
Фільм знято в дусі більшовицької пропаґанди. Сюжет фільму охоплює період колективізації.У стрічці йдеться про один з перших колгоспів України, боротьбу з куркульством, кохання комуніста Дмітра Ґоріцвіта до Марти — дочки петлюрівця, винного у смерті батька Дмітра.
Сюжет
Фільм знято в дусі більшовицької пропаґанди. Сюжет фільму охоплює період колективізації.У стрічці йдеться про один з перших колгоспів України, боротьбу з куркульством, кохання комуніста Дмітра Ґоріцвіта до Марти — дочки петлюрівця, винного у смерті батька Дмітра.
Сюжет
1921 рік. Більшовицька московія намагається взяти під свій контроль Україну. Комуністична партія направляє своїх комісарів на спеціальні курси для того, щоб навчитись краще керувати народними масами. Тим часом на місто планують свій напад повстанці. На навчаннях також не все так просто. Різні люди зібрались, і по різному вони ставляться до нових завдань. Декому приходять у голову думки, які погано в'яжуться з комуністичною ідеологією...
Сюжет
1921 рік. Більшовицька московія намагається взяти під свій контроль Україну. Комуністична партія направляє своїх комісарів на спеціальні курси для того, щоб навчитись краще керувати народними масами. Тим часом на місто планують свій напад повстанці. На навчаннях також не все так просто. Різні люди зібрались, і по різному вони ставляться до нових завдань. Декому приходять у голову думки, які погано в'яжуться з комуністичною ідеологією...Сюжет
До 1500-річчя Києва. У фільмі знімались Борис Патон, О.Антонов, Олесь Гончар, Анатолій Солов’яненко, Д.Ліхачов та інші. Відверта московська пропаґанда про возз'єднання вєлікоросов і малоросов.Мови: наявна версія в неті лише московською.
Сюжет
До 1500-річчя Києва. У фільмі знімались Борис Патон, О.Антонов, Олесь Гончар, Анатолій Солов’яненко, Д.Ліхачов та інші. Відверта московська пропаґанда про возз'єднання вєлікоросов і малоросов.Мови: наявна версія в неті лише московською.
Сюжет
Агітаційний московсько-радянський німий художній фільм. Оповідає про боротьбу радянських військ з загонами української націоналістичної еміграції (петлюрівцями) і підпілля на початку 1920-х років.Фільм відомий участю в ньому одного з лідерів цього руху, Юрка Тютюнника, який зіграв у фільмі самого себе й за сценарієм фільму перейшов на бік комуністів та "розкаявся". Спочатку у фільмі також знімався і Григорій Котовський, та грав самого себе, але в період фільмування його вбили, і його роль виконав актор Б. Зубрицький. Кінодебют Наталії Ужвій.
З восьми частин фільму, збереглися майже усі крім четвертої частини.
Source: https://vufku.org/found/p-k-p
У фільмі є звичний для московської антиукраїнської пропаґанди образ так званого «антисеміта Симона Петлюри», який має на меті закріпити за Петлюрою та українцями тавро «антисемітів» і «вбивць».
Сюжет
Агітаційний московсько-радянський німий художній фільм. Оповідає про боротьбу радянських військ з загонами української націоналістичної еміграції (петлюрівцями) і підпілля на початку 1920-х років.Фільм відомий участю в ньому одного з лідерів цього руху, Юрка Тютюнника, який зіграв у фільмі самого себе й за сценарієм фільму перейшов на бік комуністів та "розкаявся". Спочатку у фільмі також знімався і Григорій Котовський, та грав самого себе, але в період фільмування його вбили, і його роль виконав актор Б. Зубрицький. Кінодебют Наталії Ужвій.
З восьми частин фільму, збереглися майже усі крім четвертої частини.
Source: https://vufku.org/found/p-k-p
У фільмі є звичний для московської антиукраїнської пропаґанди образ так званого «антисеміта Симона Петлюри», який має на меті закріпити за Петлюрою та українцями тавро «антисемітів» і «вбивць».
Сюжет
московсько-радянська пропаганда часів більшовицького перевороту, яка очорнює петлюрівців
Сюжет
московсько-радянська пропаганда часів більшовицького перевороту, яка очорнює петлюрівцівСюжет
В основі сценарію останньої незавершеної режисерської роботи Олександра Довженка лежала книга 1949 року американської журналістки Анабелл Бакард «Правда про американських дипломатів» (вийшла російською та англійською мовами), яка викривала поведінку американського посольства у Москві. У розпал холодної війни Анабелл Бакард, співробітниця інформвідділу американського посольства, приїхала до Москви і стала радянською громадянкою. Її зразу помітили спецслужби, і радянська пропаганда вирішила зробити з її життя повчальну історію про те, як гарно жити у СРСР, і зняти фільм. Зйомки доручили Довженку. Головною метою було створити памфлет, що розвінчував би американський імперіалізм. Фільм з самого початку планувався як пропаганда, а як відомо, Довженко дуже не любив пропаганду. Але наказ Сталіна потрібно було виконувати, якщо режисер хотів працювати й надалі. Фільм не вийшов на екрани у авторському варіанті.
Сюжет
В основі сценарію останньої незавершеної режисерської роботи Олександра Довженка лежала книга 1949 року американської журналістки Анабелл Бакард «Правда про американських дипломатів» (вийшла російською та англійською мовами), яка викривала поведінку американського посольства у Москві. У розпал холодної війни Анабелл Бакард, співробітниця інформвідділу американського посольства, приїхала до Москви і стала радянською громадянкою. Її зразу помітили спецслужби, і радянська пропаганда вирішила зробити з її життя повчальну історію про те, як гарно жити у СРСР, і зняти фільм. Зйомки доручили Довженку. Головною метою було створити памфлет, що розвінчував би американський імперіалізм. Фільм з самого початку планувався як пропаганда, а як відомо, Довженко дуже не любив пропаганду. Але наказ Сталіна потрібно було виконувати, якщо режисер хотів працювати й надалі. Фільм не вийшов на екрани у авторському варіанті.Сюжет
Сюжет по-соціалістичному невигадливий – друзі Салівон Іванович Часник і Кіндрат Галушка – голови колгоспів “Смерть капіталізму” і “Тихе життя”, які кожен по-різному ведуть діяльність у своїх сталінських колгоспах, прагнучи поліпшити показники надоїв і врожаю – за сюжетом це класична совкова сталінська “боротьба кращого з хорошим“, приблизно як у фільмі “Кубанські козаки”. Але в нашому дослідженні кіно цікаве дещо іншим. “У степах України” – фільм сталінських років, завдяки якому був зформований і зацементований сталінський образ “дружнього х..хла” – товстого і дурного селянина зі смішним прізвищем, цілковито аполітичного любителя вареників, з відсутнім характером і поглядами.Переважно такі громадяни, пережили сталінські репресії і депортації, і багато в чому визначали обличчя України після Голодомору і репресій. У совкових фільмах ніхто не розповідав, куди ж раптом зникли чесні, гарні, активні та небайдужі українці – вони давно загинули від голоду, були страчені або депортовані. Замість цього показували тих, хто вижив – видаючи цю страшну картину спустошених репресіями земель за нормальне суспільство.
Пізніше такі сталінські образи “жирних дурних х..хлів” використовувалися і в інших радянських фільмах, а також у сучасних пропагандистських стрічках, на кшталт “Брат-2”. Якщо ви почитаєте коментарі ватників на різних сайтах і форумах – то дізнаєтесь, що їхнє уявлення про Україну та українців ґрунтується на таких сталінських фільмах.
https://novoarh.online/?p=1959
За п'єсою О.Корнійчука, який цькував Володимира Сосюру, та оспівував комунізм
Сюжет
Сюжет по-соціалістичному невигадливий – друзі Салівон Іванович Часник і Кіндрат Галушка – голови колгоспів “Смерть капіталізму” і “Тихе життя”, які кожен по-різному ведуть діяльність у своїх сталінських колгоспах, прагнучи поліпшити показники надоїв і врожаю – за сюжетом це класична совкова сталінська “боротьба кращого з хорошим“, приблизно як у фільмі “Кубанські козаки”. Але в нашому дослідженні кіно цікаве дещо іншим. “У степах України” – фільм сталінських років, завдяки якому був зформований і зацементований сталінський образ “дружнього х..хла” – товстого і дурного селянина зі смішним прізвищем, цілковито аполітичного любителя вареників, з відсутнім характером і поглядами.Переважно такі громадяни, пережили сталінські репресії і депортації, і багато в чому визначали обличчя України після Голодомору і репресій. У совкових фільмах ніхто не розповідав, куди ж раптом зникли чесні, гарні, активні та небайдужі українці – вони давно загинули від голоду, були страчені або депортовані. Замість цього показували тих, хто вижив – видаючи цю страшну картину спустошених репресіями земель за нормальне суспільство.
Пізніше такі сталінські образи “жирних дурних х..хлів” використовувалися і в інших радянських фільмах, а також у сучасних пропагандистських стрічках, на кшталт “Брат-2”. Якщо ви почитаєте коментарі ватників на різних сайтах і форумах – то дізнаєтесь, що їхнє уявлення про Україну та українців ґрунтується на таких сталінських фільмах.
https://novoarh.online/?p=1959
За п'єсою О.Корнійчука, який цькував Володимира Сосюру, та оспівував комунізм
Коментарі:
Увійдіть, будь ласка, щоб коментувати
Фільтр Скинути фільтри
Нещодавно переглянуті: