Існує японська притча про трьох мавп. Одна з них закриває лапками свої очі, інша - вуха, а третя закриває свій рот. Своїм жестом перша мавпочка говорить: «Я не бачу зло й дурість». Друга говорить: «Я не чую зло й дурість». Третя: «Я не розмовляю зі злом і дурістю».
Після того як дрібні секрети переросли в митецьку неправду, родина виявляється на грані розпаду, незважаючи на спроби її членів залишитися разом, приховуючи правду.
Молодий але дуже успішний письменник Маркус Ґолдман, у пошуках натхнення для нової книги, приїжджає в маленьке містечко у штаті Мен до свого старшого колеги і вчителя професора Гаррі Квеберта. Несподівано Гаррі опиняється в центрі шокуючого скандалу: його звинувачують у вбивстві колишньої коханої, неповнолітньої дівчини Ноли, яка зникла безвісти 33 роки тому. Щоб врятувати наставника від смертної кари, Маркус проводить власне розслідування, занурюючись у неймовірні таємниці минулого.
Під час лекції на конгресі парапсихології жінка, що читала лекцію і що вгадувала імена присутніх в залі і що у них в кишені, забилася в припадку, стверджуючи, що в залі смерть, що вона бачить жахливе вбивство на віллі, що вона чує дитячу пісеньку. І в ту ж ніч її звіряче зарізав величезним тесаком чоловік в плащі, якого бачив джазовий піаніст. Волею проти волі, піаніст мимоволі втягується в цю історію і починає своє власне розслідування...
Фільм Жан-Марі Штрауба і Даніель Юйе складається з двох окремих частин — одна міфологічна, інша сучасна — які не мають між собою очевидного взаємозв’язку. Перша частина «Хмара» — це екранізація шести з двадцяти семи «Діалогів з Леуко, написаних Чезаре Павезе в 1947 році. Друга частина «Спротив» — це фрагменти іншої книги Павезе «Місяць і вогнища», яка була опублікована у 1950 році, за декілька місяців до його самогубства.
Нур-эд-Дін, який шукає свою кохану Зумурруд; рабиня, яка стала царицею у величезному східному місті, кочівники і наложниці, принци і джинни - ось герої казок Шехерезади і фільму Пазоліні. Як прожарене жарким сонцем повітря пустелі народжує міражі, так і геній режисера відтворює хитку реальність ідилічного світу чарівництва і сексу, зникаючу з останніми кадрами його шедевра...
Having failed in their quest for the Holy Grail, the knights of the Round Table return to Camelot, their number reduced to a mere handful. Seeing a rift developing between Lancelot and Mordred, Arthur urges his knights to bury their differences and become friends. However, the king is unaware that Lancelot is having an affair with his queen, Guinevere. Lancelot is torn between his duty to his king and his love for the queen, whilst Mordred is determined to use his infidelity to destroy him.
Напередодні звільнення із в’язниці один з охоронців пропонує Коре непогану «справу» - пограбування ювелірного магазину. Коре виходить на волю і знаходить свого колишнього партнера, власне через якого він і потрапив у в’язницю. Взявши у нього кілька тисяч франків, він купує машину і прямує до Парижа. Водночас, комісар Маттеї супроводжує у потязі в марсельську в’язницю злочинця Вожеля, але йому вдається втекти…
Батько і син, бідняки Тото і Нінетто, ризикують залишитися без даху над головою і засобів для існування. В їхній сумній мандрвіці до них приєднується балакаючий ворон-філософ і вимагає назвати йому ціль їхньої подорожі.
Дії відбуваються в Індії. Молодий архітектор Гаральд Бергер відправляється в Ешнапур. Там, на замовлення місцевого магараджі, він має створити кілька проєктів. На заїжджому дворі він зустрічає танцівницю Сіту, що їде туди ж, щоб виконати в храмі танець у славу богів. Почувши, що поблизу бродить тигр-людожер, вони вирішують їхати разом. І не даремно: під час привалу тигр нападає на молоду жінку, проте Гаральд рятує її, відлякавши звіра запаленою гілкою. Прибувши до Ешнапура, архітектор зустрічається з правителем Чандрою, який навчався у Європі, і приступає до роботи. Проте не усе так просто: за зовнішньою умиротвореністю життя ховається таємне невдоволення деяких придворних (і, зокрема, брата магараджі) європеїзацією, що насувається.
Події відбуваються в невеликому містечку на Адріатиці, розташованому в Італії. Країна намагається прийти в себе після виснажливої війни. У центрі сюжету опиняються п’ятеро хлопців, які втомилися від нудьги й неробства та мріють коли-небудь вирватися на свободу.
Російський письменник Андрій Горчаков приїжджає до Італії у пошуках біографічних слідів кріпосного музиканта Павла Сосновського, що колись відвідав ці місця. Пошуки прикмет еміграційних днів життя музиканта — це і є те, що пов'язує Горчакова з перекладачкою Юдженією, що безпорадно намагається зрозуміти причину туги російського друга за допомогою тому віршів Арсенія Тарковського. Незабаром Горчаков починає усвідомлювати, що історія музиканта — це частково і його власна історія: у Італії він відчуває себе чужим, але і повернутися додому вже не може. Героя опановує обтяжливе заціпеніння, туга по батьківщині переходить в хворобу...
Історія біженки з берегів Балтики, яка перебуває в італійському таборі для переміщених осіб на скелястому, вкритому базальтовою лавою острові. Вона виходить заміж за місцевого жителя з містечка Стромболі, щоб її відпустили з табору. Спершу ця хитрість ненависна гордій жінці, але згодом у її серці зароджується справжнє почуття.
