Місто Заступинськ, десь між Москвою і Алма-Атою, ближче до Воронежа. Вокзальний буфетник Вєра і піаніст Платон Рябінін з Москви познайомилися при вельми непривабливих обставинах. В результаті Вєра втратила жениха з динями, але знайшла коханого, який незабаром повинен відбути у віддалені місця, щоб нести покарання за недосконалий злочин...
Дощової осені в одному з кримських будинків відпочинку, на тлі нескінченних розмов про здоров'я і життя «закордоном», обов'язкового курортного флірту — зароджується любов двох самотніх і замкнутих людей, які майже змирилися зі своєю самотністю…
Піонери 20-х років намагаються розкрити таємницю морського кортика, що береже шифроване послання. Але при цьому їм доводиться раз у раз вступати в протистояння з бандитами...
Літо 1953 року не відрізнялось погодними феноменами. Але його зробили холодним кримінальні в’язні, амністія яких закінчилася новими злочинами на волі. Назва кінострічки мала метафоричний характер. Фільм — драматична розповідь про репресії комуністичного уряду проти власного народу в СРСР та важке повернення до реального життя в’язнів концтаборів (з малими людськими якостями) після першої післясталінської зміни в комуністичному уряді.
За романом Генріка Сєнкєвіча. Епічна панорама, охоплює період польсько-шведської війни 1655-1660 років. На тлі історичних подій йде розповідь про долю молодого хорунжого Анджея Кмітіца, спершу відомого не своєю військовою доблестю, а розбишацтвом і розбоєм. Проте згодом він відзначився надзвичайною хоробрістю у битвах з загарбниками.
Екранізація другого роману трилогії Сєнкєвіча ("Вогнем і мечем", "Потоп", "Пан Володиєвський") . Єжи Гофман є режисером фільмів по всіх трьох романах, але хронологічно екранізація почалася з фільму "Пан Володиєвський " (1968) , потім "Потоп", і "Вогнем і мечем " (1999).
Фантазія про життя, любов і смерть знаменитого барона Мюнхаузена, що жив у XVIII столітті і став героєм багатьох веселих книг і переказів, спирається на персонажів і епізоди знаменитого роману Р. Распе, але по суті є самостійним твором.
В 1960 році в уральський ліспромгосп приїжджає працювати кухарем Тося Кісліціна. «Перший хлопець» селища лісоруб Ілля Ковриґін закладається з приятелями, що Тося в нього закохається.
Невелике містечко схвильоване вступом гусарського полку. Любов, що спалахнула між корнетом і юною акторкою, зненацька зіштовхується з інтригою, що плете петербурзький чиновник. Залучений ним у підступну гру, гине батько героїні... Але зло зрештою буде переможена шляхетністю, вірністю й любов'ю.
Валютна повія мріє вирватися із замкнутого кола - вийти заміж за іноземця, виїхати закордон і стать респектабельною дамою. Але одержавши все, про що мріяла, розуміє, що не вистачає найголовнішого - може бути, щастя...
Екранізація однойменного твору Ільфа і Петрова. Остап Бендер – чарівний шахрай, який за допомогою своїх хитромудрих планів намагається розбагатіти і жити з шиком, властивим його натурі. Цього разу він вирішив зайнятися вимаганням у багатія Корейка, не охочого афішувати стан свого майна.
Сюжет фільму — це історія начальника карного розшуку міста Унчанск, Івана Лапшина, короткий шматочок його життя і життя його друзів, товаришів і знайомих. Події фільму відбуваються в 1930-ті роки, подаються від імені людини (в ту пору 9-річного хлопчика), що розповідає про них багато років потому.
Російський письменник Андрій Горчаков приїжджає до Італії у пошуках біографічних слідів кріпосного музиканта Павла Сосновського, що колись відвідав ці місця. Пошуки прикмет еміграційних днів життя музиканта — це і є те, що пов'язує Горчакова з перекладачкою Юдженією, що безпорадно намагається зрозуміти причину туги російського друга за допомогою тому віршів Арсенія Тарковського. Незабаром Горчаков починає усвідомлювати, що історія музиканта — це частково і його власна історія: у Італії він відчуває себе чужим, але і повернутися додому вже не може. Героя опановує обтяжливе заціпеніння, туга по батьківщині переходить в хворобу...
Розмірене життя простих людей з невеликого містечка в Російській імперії змінюється з початком Першої світової війни. Чоловіки йдуть на фронт, а в місті починають з’являтися полонені німці. Для більшості мешканців міста вони уособлюють собою зло. Разом з тим знаходяться люди, що розгледіли у вчорашньому ворогові не агресора, а жертву війни і людину, гідну співчуття і участі. Поступово городяни починають розуміти, що війна їм не потрібна.
