Кінець 1942 року. Фронтовий журналіст Лопатін приїжджає до Ташкенту у 20-денну відпустку за Сталінград. Йому, оглушеному і засліпленому вогнем, мирне життя здається дивним і незвиклим: розмокші саманові будиночки, сніг навпіл з брудом, хлібні картки, судорожно затиснені в кулаці, зведення від Радянського Інформбюро, убогий побут, похоронки і … театри, які продовжували роботу в тилу.
Валютна повія мріє вирватися із замкнутого кола - вийти заміж за іноземця, виїхати закордон і стать респектабельною дамою. Але одержавши все, про що мріяла, розуміє, що не вистачає найголовнішого - може бути, щастя...
«Міміно» - по-грузинськи «сокіл». Так називають друзі героя фільму, льотчика Валіко Мізандарі, який по волі режисера раз у раз потрапляє в смішні, сумні, а часом драматичні ситуації. Працюючи в рідному гірському селищі, доставляє на гвинтокрилі пошту, фрукти, овець. Але він давно мріє про велику авіацію. Нарешті йому вдається втілити свою мрію в життя ...
Постійні ліві заробітки помітно скрашували самотнє життя слюсаря-сантехніка житлового будинку. З'являлися нерозлучні дружки і ставало веселіше. Та одного дня в його життя увірвалося дівча, яке, до його невдоволення, полюбило його.
Завідувачу дитсадком Трошкіну фатально не пощастило: він виявився як дві краплі води схожий на бандита на прізвисько «Доцент», що викрав унікальний шолом Олександра Македонського. Міліція відправляє добряка Трошкіна в злодійське середовище — і йому нічого не залишається, окрім як старанно зображати свого двійника-лиходія, плутаючи всіх оточуючих. З часом він настільки блискуче входить в роль, що сам починає деколи приходити в жах. Тим часом, його життю загрожує смертельна небезпека.
У фільмі розповідається про бойові будні гвардійського полку льотчиків-винищувачів під час німецько-радянської війни, в основному — другої, «співочої» ескадрильї. Радянські війська розпочали визволення території УРСР. Ось один з епізодів фільму. Із бойового виліту повертається пілот-винищувач і, навіть не встигнувши пообідати, вирушає знову до бою. Бій був нелегкий, але повернулися всі, крім командира другої ескадрильї капітана Тітарєнка на прізвисько Маестро...
Екранізація однойменного твору Ільфа і Петрова. Остап Бендер – чарівний шахрай, який за допомогою своїх хитромудрих планів намагається розбагатіти і жити з шиком, властивим його натурі. Цього разу він вирішив зайнятися вимаганням у багатія Корейка, не охочого афішувати стан свого майна.
Йдучи у вихідний день нібито на роботу, а насправді до коханки, іноді складно собі уявити, що чоловік коханки цілком може виявитися коханцем подруги коханки, а сусід подруги коханки по комуналці — коханцем твоєї власної дружини.
Період більшовицького терору, 1919 рік. В українському селі Малинівці на півдні України всі чекають весілля чабана Андрія з Яринкою, дочкою вдови революціонера місцевого походження, якого заслано до Сибіру ще за царя.
В 1960 році в уральський ліспромгосп приїжджає працювати кухарем Тося Кісліціна. «Перший хлопець» селища лісоруб Ілля Ковриґін закладається з приятелями, що Тося в нього закохається.
Вероніка та Боріс закохані, але прихід війни все змінює. Боріс іде на фронт і втрачає зв’язок із Веронікою. Вона лишається одна у розбитому війною місті, з чого користається Марк, брат Боріса.
У фільмі чимало нелогічного, але ці нелогічності маскуються дуже високим темпом, завдяки якому глядач не встигає задатися питання про логічну обґрунтованість того чи іншого епізоду чи того, як ці епізоди сполучаються між собою.
Місто Заступинськ, десь між Москвою і Алма-Атою, ближче до Воронежа. Вокзальний буфетник Вєра і піаніст Платон Рябінін з Москви познайомилися при вельми непривабливих обставинах. В результаті Вєра втратила жениха з динями, але знайшла коханого, який незабаром повинен відбути у віддалені місця, щоб нести покарання за недосконалий злочин...
Для прокату в Україні було створено українське дублювання; станом на 2021 рік вважається втраченим.
Якось вночі головний герой — семінарист Хома Брут, вбив відьму. Незабаром його викликають відспівати протягом трьох ночей молоду панночку, яка виявляється тією самою відьмою, і зараз хоче помститися Хомі. Реальність і втілення народних вірувань переплітаються, коли Хома 3 ночі обороняється від різної нечисті: відьом, упирів, вурдалаків і, нарешті, самого намісника Сатани на Землі — жахливого Вія…
Екранізація твору Миколи Гоголя «Ніч перед Різдвом» з циклу «Вечори на хуторі поблизу Диканьки». Це весела історія про те, як у різдвяну ніч в українському селі поблизу Диканьки всіх поплутав чорт, якого запросила в гості незабутня пані Солоха, про те, як коваль Вакула, осідлавши біса, зумів привезти своїй коханій Оксані «черевички», взявши їх у самої цариці в Петербурзі.
Фантазія про життя, любов і смерть знаменитого барона Мюнхаузена, що жив у XVIII столітті і став героєм багатьох веселих книг і переказів, спирається на персонажів і епізоди знаменитого роману Р. Распе, але по суті є самостійним твором.
Васілій Кузякін все життя прожив у селищі зі своєю сім'єю: дружиною Надією і трьома дітьми. Улюблене захоплення Васілія — розведення голубів. Але його дружина ревниво ставиться до захоплення свого чоловіка.
