Здається самі актори кайфували від зйомок, і за це вже його варто подивитись. Так можливо сцени та образи часом наче карикатурні, а у вчинки персонажів не віриш бо вони не людяні... але звідки мені знати як би я себе вів після неймовірного успіху та популярності. Як би там не було то яскравий фільм де улюблені актори відриваються на максимум і на це хочеться дивитись. Рекомендую.
Попередження: рецензія містить спойлери
Справді непогана операторська робота, особливо, у сцені зі слоном на вантажівці, у якого під час транспортування почалась діарея, а супроводжуючий його персонал не встиг відскочити. Здається, у цьому місці треба сміятись. Інший смішний епізод, коли один з персонажів застряг в унітазі в процесі блювання, а потім так і ходив з кришкою на шиї - теж оригінальний сортирний гумор. Окрім фекалій і блювотиння, які тепер є ознаками хорошого тону в дорогих голівудських постановках, любителі можуть також насолодитись відвертими сценами безладного злягання п'яних і обдовбаних учасників вечірок - на жаль, трохи фрагментарно і без крупних генітальних планів. Оскільки події розгортаються у часи переходу від німих фільмів до звукових, а технології звукозапису були ще недостатньо розвинутими, акторам доводиться дуже голосно кричати, доводячи себе до шаленої безпричинної істерики - це трохи втомлює, але на щастя, я дивився стрічку не в кінотеатрі, а вдома, тримаючи палець на регуляторі гучності. І все-таки, попри багаторічний досвід кіномана і природжену терплячість і толерантність, я зміг подолати лише рівно половину хронометражу цього бабілону. Маю погане передчуття, що це останній новий фільм з Бредом Піттом, який я намагався подивитись. Багатьом старіючим зіркам, видно, бракує чи то почуття міри, чи просто грошей... вони знімаються де попало, а потім поступово стають маркерами несмаку і непотребу. Це дуже сумно...
Попередження: рецензія містить спойлери
Розповідь про кінозірок, що сходять, зірок, що падають у часи, коли кіноіндустрія переходила від німих фільмів до звукових.
Історія про Неллі Ларой (Марґо Роббі) котра впевнена, що вона зірка; тому вона запалює на божевільній гедоністичній вечірці. Майже зійшовши з колії, їй допомагає Менні Торрес (Дієго Кальва), який також хоче залишити слід в історії. Випадкові обставини дозволяють їм досягти своєї мети. Під час цього, їхні дії змушують інших підніматися і падати навколо, особливо спокусливу леді Фей Чжу (Лі Цзюнь Лі) і талановитого джазового музиканта Сідні Палмера (Джован Адепо). Але зв’язки Неллі з надмірністю та зв’язки Менні з нею незабаром змінюють усе.
Режисер стрічки створює світ, який зображує народження Голлівуду. Дикі вечірки супроводжуються шаленою операторською роботою, де глядачі бачать лише проблиски того, що відбувається.
Псевдоромантична історія, яка пов’язує все це разом, — це якесь дивне поєднання «Ромео і Джульєтти» та Форреста Гампа. Спокійний, виважений реаліст Менні добре контрастує з чудовою маніакальною Неллі.
Фільм дивовижний - перші дві години, неймовірні вечірки, костюми, градус напруги, але потім йде вниз та вниз і вниз... Що хоча й робить сам фільм нудним, але додає реалістично-меланхолічні нотки, через які кожен може згадати події у своєму житті. Або легко провести паралелі коли наркоманка Неллі програла в карти 85к та зіпсувала життя адеквату Менні з тим як наркоман продав країну в омані.
Сама якість фільму, заслуговує на друге схвалення, тому що дивовижно показано історію майже в кожному аспекті. Обрамлення, освітлення, ракурси, рух, кольорові лінзи тощо ретельно використовуються, щоб відобразити все, від романтичних до жахливих моментів у фільмі. Все це поєднується з тонким, але шаленим саундтреком.
Поєднання цих параметрів приголомшує глядачів перші дві години. А кінцева година наслідків повертає у реальність.