Країни: | США |
---|---|
Жанр: | кримінальний драма трилер |
Бюджет: | 54 000 000 $ |
Касові збори в світі: | 136 766 062 $ |
Касові збори в США: | 66 666 062 $ |
Прем'єра в світі: | 25 грудня 1990 |
Прем'єра в світі (цифрова): | 14 квітня 2015 |
Прем'єра на DVD: | 7 грудня 2000 |
Прем'єра на Blu-Ray: | 7 грудня 2000 |
Режисер: | Френсіс Форд Коппола |
Сюжет:Усі сили на Землі не можуть змінити долю.
Заключна частина відомої гангстерської епопеї, в якій триває розповідь про вчинки „сім'ї“ дона Карлеоне. Через двадцять років після подій, описаних у попередній частині, Майкл Карлеоне (Аль Пачіно) вирішує зайнятись легальним бізнесом. Однак протидія всередині клану змушує його згадати про випробувані криваві методи спілкування із супротивником, що призводить до трагічного підсумку. Все це по-копполівскі крупномасштабно, академічно, настільки ж динамічно і легко, як і в попередніх частинах трилогії.
Укр. субтитри | + |
---|---|
Укр. звук (стерео) | - |
Укр. звук (dolby) | - |
Ціна прокату (SD) | $3.99 |
Ціна прокату (HD) | $3.99 |
Ціна купівлі (SD) | $4.99 |
Ціна купівлі (HD) | $5.99 |
Перейти в itunes |
Код для перегляду рейтингу кінобази
Paramount Pictures, American Zoetrope, Paramount
Тип: Закадрове
Про озвучення від Так Треба Продакшн на замовлення телекомпанії Інтер
Озвучили: Олег Стальчук, Анатолій Пашнін, Юрій Ребрик і одна акторка
Режисер: Френсіс Форд Коппола
Сценаристи: Маріо П'юзо, Френсіс Форд Коппола
Композитор: Карміні Коппола
Оператори: Гордон Уілліс
Оскар - 1991, "Найкращий фільм", номінант
Загалом, серед глядачів є різні думки відносно третього фільму. Одні вважають його шедевром на рівні перших двох частин, інші упевнені, що знімали його винятково з комерційною метою. Треті займають проміжну позицію, стверджуючи, що так, заробити хотіли на знайомих образах, але зробили це у дусі перших стрічок і з максимальною до них повагою. Знаю навіть людей, які кажуть, що третій фільм класний, зате другий не дуже.
Окреслю і свою позицію. Не дивлячись на те, що третя частина культового творіння була абсолютно необов’язковою, тим не менш, її можна сміливо додати у копилку аргументів на користь твердження, що Коппола погано фільми не знімає, бо не вміє. Можна навіть сказати, що кожен із трьох фільмів несе, окрім загальної, ще і окремо свою ідею. Так, перший фільм - він про те, як хороша людина під впливом обставин стає не надто хорошою, сама цього не помітивши. Другий - про те, як людина намагається переломити обставини, але іно ... ді це просто неможливо (ну і ще пара ідей, бо другий фільм досить різноплановий). Третій же у нас вийшов про справжні цінності, значення яких людина зазвичай усвідомлює ближче до кінця життя, і часто - усвідомлює запізно.
Очевидно, саме завдяки наявності власної ідеї, відмінної від попередніх стрічок, картина все ж потрапила у номінацію на “Оскар”. А може, це сталося просто за інерцією… тут вже не розбереш
Із плюсів: хороше продовження історії, поява колоритних нових героїв, традиційні режисерська робота і акторська гра, і, нарешті, однозначна крапка, яка, сподіваюся, унеможливлює появу четвертого фільму. Ні, ну можна, звісно зняти черговий “шедевр” про правнуків Майкла, але таке робити - себе не поважати.
Із мінусів: а мінуси таки є, і саме тому це не шедевр, а просто непоганий фільм. Перший - вибілення образу Майкла. У перших двох фільмах це неоднозначний персонаж, яким водночас захоплюєшся і боїшся його, бо від нього віє холодом, небезпекою і внутрішньою силою. Але той Майкл, якого зображує Пачіно у третьому фільмі, здатен налякати хіба мою бабусю. Він такий сумирний, такий домашній, такий милий… Так, це, імовірно, зроблено заради проштовхування тієї ідеї, про яку я писала вище, але все одно ріже око… Неначе Аль забув, котрого із своїх численних персонажів він зараз грає… І не тільки акторська гра, а і деякі сюжетні ходи створюють таке відчуття… І не можна не зазначити, що такий підхід сприяє певній романтизації образу Майкла, який на фоні всіх інших виглядає просто-таки високоморальною людиною. Такої однобокості у перших двох фільмах не спостерігалося.
Дивним виглядало деяке збільшення активної ролі жіноцтва у “сім’ї”. З одного боку, неначе і данина часу, але з іншого, за сюжетом у нас 1979 рік та глибоко патріархальна італійська мафія, так що я і не знаю…
Ну і останнє - самоцитування і самоповтори, які водночас і тішать серце, і ріжуть око. Хотілося б деталізувати, але так спойлерів не уникнути.
Цікаві цитати:
— Какой смысл исповедаться, если я не раскаюсь?
— Я слышал, вы человек практичный, что вы теряете?
“Всю жизнь я пытался подняться в обществе, туда, где всё законно, честно. Но чем выше я поднимаюсь, тем становится гаже”
“Нельзя ненавидеть врагов, это искажает оценку”
“Я заметил, что чем мне хуже я становлюсь разумнее. Видимо, когда умру, я буду мудрецом!”
Увійдіть, будь ласка, щоб написати рецензію
Увійдіть, будь ласка, щоб коментувати