Попередження: рецензія містить спойлери
У програмі з 2 на 3 грудня рівно опівночі – вікопомний епічний фільм знаменитого британського кінорежисера Дейвіда Ліна «Лоуренс Аравійський» / Lawrence Of Arabia (1962, Велика Британія – США) – надзвичайне, пам’ятне кіновидовище. Британський кіноінститут поставив його на третє місце серед сотні найвидатніших британських фільмів усіх часів.
Це своєрідний фільм-пам’ятник, у якому йдеться про життя й пригоди офіцера британської розвідки Томаса Едварда Лоуренса, що він працював у Сирії та за часів Першої світової війни досяг об’єднання арабських племен проти турків і став леґендою свого часу.
Лоуренс не тільки активно й тісно співпрацював, він дружив з арабами, перейнявся їхнім духом і фактично очолив арабську партизанську війну проти Османської імперії, так звану «Війну в пустелі». Про це – у фільмі Дейвіда Ліна. А також – про саму абсолютно незвичайну, харизматичну постать Лоуренса Аравійського. Власне, сценарій картини базується на автобіографічній книжці, на бестселері самого Томаса Едварда Лоуренса, що має назву «Сім стовпів мудрости»; ну, й також – на незалежних історичних дослідженнях його біографії.
Багато в чому цей фільм став важливим і для подальшого поступу світового кіномистецтва. От, скажімо, Стівен Спілберґ і Мартін Скорсезі були такими палкими прихильниками творчости Ліна та особливо ж цієї його картини, що наполягли на реставрації та повторному випуску «Лоуренса Аравійського» в кінотеатральний прокат 1989 року.
І, певне, цілком закономірно, що кінодослідники вбачають уплив цієї стрічки на фільми «Список Шиндлера», а також серію про пригоди Індіани Джонса того ж Спілберґа, а ще – на «Останню спокусу Христа» Скорсезі.
Також «Лоуренс Аравійський» явив світові одного з найфеноменальніших акторів – Пітера О’Тула, це його дебют, виконання заголовної ролі. О’Тул – фантастичний! Він наповнив образ Лоуренса своєю дитячою безпосередністю й шаленим авантюризмом щирої й захопленої людини. Його погляд сповнений жаги пригод, його пластика – легка, майже летка, летюча.
Кінофільм «Лоуренс Аравійський», окрім того, що зробив абсолютними зірками акторів Пітера О’Тула й Омара Шаріфа, котрий уперше в цій картині знімався поза рідним Єгиптом, фактично став вінцем кар’єри кінорежисера Дейвіда Ліна.
Хоча фільмування було непростим – утім, певне, як і творення будь-якої епічної стрічки, де постановник як справжній полководець, має рухати масами людей і, сказати б, боротися за творення нового світу. Тим паче, що ув’язався до цього кінобою, знімати стрічку Лін розпочав, не маючи закінченого сценарію. Можливо й від того фільм часом дихає такою неймовірною свободою! Та, в кожнім разі, з Дейвідом Ліном міцно пов’язують уявлення про потужний епічний стиль у кінематографі. Послідовно, у програмі демонструватиметься сюжет про творчий шлях цього режисера.
Насамкінець лишається зауважити, що «Лоуренс Аравійський» мав десять номінацій на «Оскара» й отримав сім заповітних статуеток. І, зрештою, процитую критичні відгуки чи, радше, вигуки на адресу фільму: «Блискучий приклад, на жаль, зниклого покоління епічного кіновиробництва», «Лоуренс Аравійський лишається одним із найбільш інтеліґентних, шляхетних і впливових воєнних епосів», «Фільм на всі часи», «Досі змушує перед ним схилятися і приголомшливо вражає»…
Джерело: http://kinokolo.ua/argument/2225/