Lilia Omelianenko

Багатозначно. І кожен сам вибирає, який смисл йому більше до вподоби

Оскар - 1992, "Найкращий фільм", номінант

Епіграф: “Если ты хочешь любить меня, полюби и мою тень…” В.Бутусов

Яких тільки рецензій не читала я на цей простий дитячий мультик, знятий за мотивами простої дитячої казочки! Люди змагалися у пошуку глибинного сенсу, якого до них ніхто не помітив, попутно підкреслюючи свої ж власні психологічні особливості. Так от, сумарно було виявлено, що “Красуня і чудовисько” - це мультик про:
пропаганду зоофілії (бо чудовисько виступає в образі звіра, коли красуня в нього закохується;
пропаганду ненависті до багатодітного материнства і материнства взагалі (бо єдиною дитиною у замку є син служниці);
заохочення молодих дівчат до того, щоб бути утриманками і жити з багатими і гидкими чоловіками (бо чудовисько живе у красивому замку замість того, щоб жити у брудній халупі).

Подумалося мені, що якщо мультфільм викликає таку полемічну реакцію, то мабуть він і правда непоганий. Натомість, накопала власних глибинних смислів :-)

Так от, по-перше, мультик - він про кохання. Його першооснова сягає ще тих часів, коли кохання було панацеєю. Воно лікувало душу, зігрівало серце, робило людину кращою і добрішою, міняло її життєві пріоритети і цілі. Кохання жило як абсолютно самостійна величина, що не підкорялася ніяким законам, окрім власних. Багато з нас виросли, але винесли у серці саме таке уявлення про кохання, і хай навіть воно у такому вигляді не існує, але казка для діток на те і казка, щоб у спрощеному варіанті доносити до маленьких глядачів концентровані істини.

По-друге, ще Карл Юнг, розбираючи на складові людську особистість, виділяв у ній приховану сутність, яку назвав архетипом Тіні. Тінь - це та частина особистості, яку вона сама старається не усвідомлювати і всіляко приховує від зовнішнього світу. Людина віддала б усе на світі за те, щоб цієї частини не було, але вона є і може проявляти себе у найнесподіваніші моменти. Так от, Чудовисько - це така собі Тінь. І якщо людина зможе полюбити тебе у твоїх тіньових, найгірших, проявах, то полюбить і світлим. Адже кохання - це, у першу чергу, про те, щоб прийняти людину такою, як вона є, цілком і повністю.

А тепер до мінусів. Бачу я і третій, не зовсім приємний, смисловий пласт. По суті, красуня закохується у чудовисько в умовах, де у неї вибір небагатий. По-перше, вона не може піти з власної волі, тож, у відповідності до класичного гнучкого жіночого характеру, починає пристосовуватися до обставин. По-друге, чудовисько поводиться за принципом “спочатку зроби погано, а потім поверни, як було”, тобто спершу лякає героїню і демонструє себе страшного, а потім поступово стає милим і люб’язним, що в умовах неможливості вибору для героїні починає здаватися винятковою чеснотою, а не просто нормальною лінією поведінки. Словом, показане “кохання” надто вже сильно нагадує мені прояв стокгольмського синдрому, коли жертва, яку утримують насильно, починає співчувати злочинцеві, виправдовувати його вчинки і навіть ставати на його бік. Тим більше, що всі оточуючі всіляко підштовхують її до таких рішень, переслідуючи при цьому власні корисливі інтереси.

Тим не менш, дитяча психіка все сприймає по-іншому - менш критично, але і більш просто. Тож сподіваюся, що більшість дітей побачили у цьому мультфільмі те, що і мали побачити - історію про дівчину-мрійницю, яка шукала пригоди і знайшла, і принца, перевихованого коханням.

Оцінка: 6


Коментарі:

Увійдіть, будь ласка, щоб коментувати

Ми в соціальних мережах:



Касові Збори, грн
(Вересень 13–16)

Сьогодні в кіно

Скоро в кіно

Форум

Останні рецензії