Lilia Omelianenko

Золотий глобус - 1989, "Найкращий фільм - драма", номінант

Кажуть, історія повторюється двічі. Перший раз - як традегія, другий раз - як фарс. І якщо втеча із благополучної родини і обзивання батьків “імперіалістичними свинями” виглядає цілком трагічно, особливо на фоні вибухів і постраждалих, то справді фарсовою видається спроба втечі навпаки, назустріч цьому благополучному і добропорядному життю. Хтось сказав би, що не дано одному поколінню зрозуміти інше, хтось - що діти зроблять все що завгодно, аби наперекір батькам. І чи зрозуміють діти своїх батьків, повторивши їх долю...

Чи мають діти відповідати за гріхи батьків? Автори дають однозначну відповідь: ні, і дивно було б, якби вони відповіли щось інше. Загалом, навіть сам цей конфлікт видається трохи несправжнім, надуманим, вимушеним, виникає більше за звичкою і через егоїзм батьківської любові, яку страшить думка про те, щоб більше ніколи не побачити свою дитину. У хід підуть захистні прийоми, від штудирування негласних правил до банального залякування, але основна причина, звісно ж, у цьому.

Фільм не натякає на несподіванки у розвитку свого власного сюжету. Він лиш задає напрямок, лишаючи глядача спостерігати за тим, як єдина стовідсотково логічна річ неодмінно станеться. Адже, як сказала героїня фільму Лорна, “всі сім’ї розпадаються”. Це аксіома. І її лишається тільки зрозуміти і прийняти для власного ж блага і для блага тієї ж самої сім’ї.

Не буде нічого полемічного і у ставленні до збройних протестів. Вони стають першопричиною біди, перетворюючи кінокартину на аллюзію до “Злочину і кари”, де герої вже самим своїм існуванням і способом життя несуть покарання за свій вчинок і без будь-якої в’язниці.
Одним словом, кіно хороше і правильне, але чогось не вистачило йому для шедевральності. Чи то меншої передбачуваності (хоч, не дивлячись на неї, за сюжетом спостерігати дуже цікаво), чи то яскравості, чи то менш прописних істин.

P.S. Чому “Біг на місці”? Вочевидь, тому, що герої постійно у русі, змінюють імена і географічне місце проживання, але водночас лишаються на тому ж самому місці, де і за 14 років до того, не розвиваючись, не змінюючись, не рухаючись вперед. Розірвати цю систему - цілком природне бажання, особливо, якщо не ти її створив...
2 з 2 користувачів вважає цю рецензію корисною
Коментарі:
Поки коментарів нема. Будьте першими - напишіть коментар!

Увійдіть, будь ласка, щоб коментувати

Нещодавно переглянуті: