Події фільму «Марія» відбуваються у Парижі в 1970-ті і розповідають бурхливу, прекрасну та трагічну історію кохання найвидатнішої оперної співачки світу, пережиту та переосмислену нею в останні дні життя.
Дві жінки грають у смертельну гру правди і брехні на шляху зі Стамбула до Парижа і Лондона. Одна жінка має таємницю, інша - місію розкрити її до того, як тисячі життів будуть втрачені. У тіні керівники місій ЦРУ та французької DGSE повинні відкласти розбіжності вбік і працювати разом, щоб запобігти потенційній катастрофі.
Охоплений імлою кризи середнього віку, архітектор стає шанувальником панк-року й починає вести подвійне життя, а члени його родини переживають власні життєві кризи.
Екранізація серії книг Ентоні Горовіца. Коли Алекс Райдер дізнався, що його дядька Яна, агента британської розвідки, вбили під час виконання шпигунського завдання, він перестає бути звичайним підлітком. Його знаходить Алан Блант, керівник надсекретного підрозділу служби МІ-6, більш відомого як «департамент». Хлопець неохоче починає працювати під прикриттям в школі-інтернаті, де йому належить розслідувати зв'язок між загибеллю двох мільярдерів і цією школою.
Нащадок знатного іудейського роду, Бен-Гур, помилково звинувачений у замаху на життя свого кращого друга і прийомного брата Мессали. Його позбавляють титулу, родини та свободи. Через кілька років рабства у римлян Бен-Гурові вдається повернутися на батьківщину. Він сповнений рішучості помститися тому, хто зруйнував його життя, Мессалі. Зустрівшись з Ісусом із Назарету, Бен-Гур змінює своє життя. Він кидає виклик своєму ворогові і найкращому другові в одній особі, пропонуючи взяти участь у смертельній гонці на колісницях.
Дія фільма відбувається в приватному готелі в Туреччині, провінція Каппадокія. Власник готелю, колишній актор Айдін, живе з дружиною Ніхаль та розлученою сестрою Незлою. Окрім готелю, у Айдіна є також кілька будинків у містечку, які він здає в оренду. Фільм являє собою картини з життя перелічених головних та кількох другорядних персонажів.
Не буду описувати всі достоїнства картини, золота пальмова гілка Каннського фестивалю говорить сама за себе. Скажу лиш, що це новий шедевр від Джейлана. Так, режисер за останні роки помітно змінився. Ранній Джейлан нагадував Тарковського і Антоніоні, а зараз з кожним новим фільмом він все більше нагадує Бергмана. Той теж любив копнути поглибше нутрощі людської душі.
Одну з основних ідей фільма можна висловити коротко словами одного з персонажів: люди не змінюються. Навіть у самому кінці стрічки глядачу може здатися, что вот-вот ДА, но... НЄТ! (c)Голохвастов.